Галицько-Руська матиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ – культ.-освіт. т-во в Галичині. Засноване 16 лип. 1848 у Львові і після певних модифікацій затверджене (25 жовт. 1848) 1-м з'їздом діячів укр. к-ри (Собором руських учених 1848). Зразком для нього послужили "Матиці" ін. слов'ян. народів, насамперед сербів і чехів. Його першим головою був М.Куземський, провідними діячами – Я.Головацький, Б.Дідицький, А.Петрушевич. Мета т-ва – видання для народу популярних книг із різних галузей знань. Будучи протягом 20 років єдиною укр. інституцією культ.-освіт. характеру, т-во на початку діяльності значну увагу приділяло виданню шкільних підручників і посібників, книг заг.-освіт. змісту. Проте з плином часу свою культ.-освіт. функцію занедбало, а згодом майже повністю від неї відмовилося, зосередившись, гол. чин., на наук.-видавничій діяльності та налагодженні контактів з іноз. т-вами й установами в дусі ідеологічних настанов москвофільства. Осн. серійні видання: "Галицкий исторический сборник", 1853, 1854, 1860; "Научный сборник", 1865–68; "Литературный сборник", від 1870 – 12 т. в 16 кн.; "Научно-литературный сборник", 1901–06, 1908, в яких публікувались істор. праці Я.Головацького, М.Костомарова, А.Петрушевича, В.Площанського та ін., спочатку друкувались "язичієм", згодом – рос. літ. мовою. Видавнича діяльність т-ва мала незначний заг.-культ. і громад. ефект і тому зазнавала критики від нац. зорієнтованої громадськості. Занедбану ним ділянку освіти народу незабаром оживили "Просвіта" (1868) і т-во ім. М.Качковського (1874). В 30-х рр. 20 ст. Г.-р.м. припинила існування.

Історія діяльності[ред. | ред. код]

Основною метою Галицько-Руської матиці (ГРМ) було проведення просвітницької та видавничої діяльності, а також розвиток шкільництва на західноукраїнських землях. Зразком для його створення були «Матиці» інших слов'янських народів, насамперед чехів та словаків.

Першим головою ГРМ став отець Михайло Куземський. Перша книжка — «Буквар руський для шкіл в Галіції» Адольфа Добрянського (1848).

За соціальним складом і суспільно-політичними поглядами колектив товариства був різнорідним. Згодом, з 1860-х років XIX століття керівництво товариства опинилося в руках Антонія Петрушевича, Якова Головацького, Богдана Дідицького, які були виразниками ідей москвофільства і заперечували існування українського народу, відкидали вживання української мови, а замість неї запроваджували «язичіє».

Видавнича діяльність ГРМ була особливо активною до середини 1880-х років. До цього часу старанням товариства видано понад 80 книжок, серед яких переважали роботи загальноосвітнього змісту, праці з ремесла, сільського господарства, педагогіки, шкільні поручники, серед яких була і «Читанка» Маркіяна Шашкевича.

Друкованим органом ГРМ був «Науковий Сборник», який з перервами і під різними назвами видавався протягом 18651908 років. Товариство постійно обмінювалося продукцією з видавництвами Сербії, Словенії, Богемського королівства.

3 другої половини 1880-х років товариство поступово занепадає і остаточно перестає існувати у 1930-х роках (за іншими даними, припинило діяльність ще до Першої світової війни).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]