Галова кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Га́лова кислота́ (3,4,5-триоксибензойна кислота) — органічна кислота, що зустрічається в природі в чаї, дубовій корі, тунбергії, дубильних екстрактах.

Властивості[ред.ред. код]

Утворює кристалогідрат з 1 молекулою води (C7H6O5·H20) — безбарвні кристали, що темніють на світлі. Галова кислота добре розчинна в киплячій воді, спирті, гірше — в етері, погано — в холодній воді; константа дисоциації К = 3,9-10−5 (25 °C).

При нагріванні (100–120 °C) галова кислота втрачає воду; t пл безводної галової кислоти 240 °C (з розкладанням); з хлоридом заліза(III) дає синьо-чорне забарвлення.

Розташування в природі[ред.ред. код]

Галлова кислота міститься в дубильних речовинах і таніні, які містяться в чорнильних горішках, листках чаю і в дубовій корі.

Отримання[ред.ред. код]

Отримують її гідролізом таніну.

Застосування[ред.ред. код]

Галову кислоту застосовують в аналітичній хімії, для синтезу барвників (антрагалолу та ін.), в мікроскопії, як деполяризатор при використанні методів електрохімічного аналізу. При сухій перегонці галової кислоти утворюється пірогалол.

Галова кислота є антиоксидантом.

Література[ред.ред. код]

  • Ow YY, Stupans I Gallic acid and gallic acid derivatives: effects on drug metabolizing enzymes // Curr. Drug Metab., 4 (June 2003) (3) С. 241–8. — PMID:12769668.
  • О. Я. Нейланд Органическая химия. — М.: Высшая школа, 1990. — 751 с. — 35 000 прим. — ISBN 5-06-001471-1.

Посилання[ред.ред. код]