Галушка Олена Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галушка Олена Михайлівна
Народилася 28 лютого 1989(1989-02-28) (35 років)
Львів
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність активістка, журналістка, політична діячка
Відома завдяки співзасновниця Міжнародного центру перемоги України (ICUV)
керівниця відділу міжнародних зв'язків київського Центру протидії корупції
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка і ЛНУ ім. І. Франка
Знання мов українська
Заклад Центр протидії корупції
Членство Центр протидії корупції

Галушка Олена Михайлівна (народилася 28 лютого 1989 року, Львів) — колишня депутатка Київської міської ради; співзасновниця Міжнародного центру перемоги України (ICUV).[1][2] Керівниця відділу міжнародних зв'язків київського Центру протидії корупції.[3]

Олена писала статті для ресурсів Українська Правда[4], Atlantic Council, EUObserver[5], The Washington Post[6], The Foreign Policy[7][8]. Та вела блог депутата, де висвітлювала проблеми комунального сектора в Києві.[9]

Освіта[ред. | ред. код]

У 2005—2009 Олена здобула освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка на економічному факультеті.[10]

У 2012—2016 навчалась в аспірантурі Національної Академії Наук України, а згодом Київського національного університету імені Тараса Шевченка.[11]

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • Січень 2010 — листопад 2011 — заступниця виконавчого директора з міжнародних зв'язків Молодіжної організації «Пласт — Національна скаутська організація України»;[10][12][13][14]
  • Грудень 2011 — листопад 2014 — особиста помічниця-консультантка народної депутатки України Лесі Оробець;[15]
  • Січень 2015 — травень 2017 — керівниця відділу міжнародних зв'язків у громадській спілці «Коаліція Реанімаційний пакет реформ (РПР)»;[16][17]
  • Серпень 2017 — січень 2019 — керівниця відділу міжнародних зв'язків Української академії лідерства;
  • З липня 2017 Олена Галушка — членкиня правління ГО «Центр протидії корупції», керівниця напрямку міжнародних відносин.[6][18][19][20][21]

Публічна та волонтерська діяльність[ред. | ред. код]

З 2001 й до тепер — членкиня організації «Пласт — Національна скаутська організація України», інструкторка.[22]

У 2014 році брала участь в «Революції Гідності», після чого стала депутатом Київської міської ради та заступником голови комісії ради з питань ЖКГ.[23][24] Під час депутатства, Олена займалася захистом прав киян на якісні комунальні послуги та просвітницькою діяльністю у цій сфері.[9][25][26]

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Олена висвітлювала перебіг російської агресії для англомовної аудиторії, коментуючи для іноземних медіа, її твіти неодноразово цитувалися у світових ЗМІ[27][28][29] та активно просувала надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС, адже це відкриє нові інструменти для адвокації реформ у боротьбі з корупцією, та сприятиме становленню верховенства права в Україні.[30][31][32][32][33]

Адвокатує тему післявоєнної відбудови, зокрема була доповідачем на Конференції з питань відновлення України у Лугано,[34][35] на слуханнях в комітеті парламенту Британії,[36] конференції «Designing Ukraine's Recovery in the Spirit of the Marshall Plan» у Брюсселі,[37] та конференції «Ukraine's recovery: What is the role of civil society and local communities?» від Chatham House.[38]

Міжнародний центр перемоги України (ICUV)[ред. | ред. код]

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Олена Галушка спільно з іншими колегами та Фундацією Казиміра Пуласького заснувала Міжнародний центр перемоги України (International Centre for the Victory of Ukraine (ICUV) у Варшаві.[39][40][41][42][20][43] Протягом перших місяців разом з командою займалася адвокаційною роботою, зокрема зустрічалася з конгресменами США та з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, для пришвидшення допомоги Україні.[23][20]

25 жовтня 2022 року Олена Галушка виступала на Міжнародній експертній конференції з питань відновлення, реконструкції та модернізації України, яка відбувалася за участі Олафа Шольца та Урсули фон ден Ляєр в Берліні.[44][45][46] Олена була єдиним представником українського громадянського суспільства серед понад 30 спікерів конференції.[47][48]

Загалом у 2022 році команда ICUV відвідала близько 15 країн, здійснивши понад 500 адвокаційних зустрічей у США, Німеччині, Іспанії, Південній Кореї, Японії, Швеції та інших країнах з понад 1000 високопосадовцями та дипломатами.[49]

У січні 2023 Олена з адвокаційним візитом відвідала Японію з метою залучення країни до мобілізації світових лідерів на перемогу України, обговорення ядерної загрози та необхідності посилення санкцій проти агресора.[50][51]

У рамках діяльності ICUV, Олена Галушка активно долучилася до адвокаційної кампанії щодо надання Збройним силам України танків Leopard 2 (погодили передачу в січні 2023) та літаків четвертого покоління F-16 (коаліція щодо передачі літаків створена в травні 2023).[52][53][54][55]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Olena Halushka – Founder of the Centre for Ukrainian Victory. https://crier.co/ (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  2. ↑ Olena Halushka. International Center for Ukrainian Victory | ICUV (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  3. ↑ Olena Halushka - People - Berggruen Institute. www.berggruen.org (амер.). 1 квітня 2019. Процитовано 21 вересня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Олена Галушка. Українська правда (укр.). Процитовано 21 вересня 2023.
  5. ↑ [Opinion] Ukraine's fight against corruption has started to work. EUobserver (англ.). 12 лютого 2018. Процитовано 21 вересня 2023.
  6. ↑ а б Opinion | Ukraine will be stuck with an oligarch-linked president. But the fight rages on. Washington Post (амер.). 1 квітня 2019. ISSN 0190-8286. Процитовано 21 вересня 2023.
  7. ↑ Halushka, Olena (17 грудня 2021). Olena Halushka. Foreign Policy (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  8. ↑ IIP Talk with Olena Halushka - EU Integration and Anti-corruption Measures in Ukraine 🎬. IIP (амер.). 22 червня 2022. Процитовано 21 вересня 2023.
  9. ↑ а б Блог Олени Галушки - Блоги на портале LB.ua. LB.ua. 22 жовтня 2015. Процитовано 21 вересня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. ↑ а б ​Галушка Елена Михайловна. LB.ua. 31 серпня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  11. ↑ Галушка Олена Михайлівна. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 21 вересня 2023.
  12. ↑ Конференція Українських Пластових Організацій
  13. ↑ III звітно-виборчий з’їзд «Національної Організації Скаутів України». web.archive.org. 27 вересня 2013. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 21 вересня 2023.
  14. ↑ Ребрик, Андрій (18 грудня 2012). Міжнародна діяльність Пласту: огляд 2012 - Історія Пласту (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  15. ↑ Помічники. www.chesno.org (укр.). Процитовано 21 вересня 2023.
  16. ↑ Українські експерти закликають ЄС до безвізового режиму з Україною » Ukrainian Think Tanks Liaison Office in Brussels. Процитовано 21 вересня 2023.
  17. ↑ Українська Академія Лідерства: відкриваючи Європі Україну майбутнього. Українська правда - Блоги. Процитовано 21 вересня 2023.
  18. ↑ Про центр. Центр Протидії Корупції (uk-UA) . Процитовано 21 вересня 2023.
  19. ↑ “У США немає стратегії, що робити з Росією після її програшу”. 8 викликів для української перемоги. Українська правда (укр.). Процитовано 21 вересня 2023.
  20. ↑ а б в published, Jenny Proudfoot (8 березня 2022). Olena Halushka: "This war will define the future of democracy globally". Marie Claire UK (англ.). Процитовано 21 вересня 2023.
  21. ↑ ZEIT ONLINE | Lesen Sie zeit.de mit Werbung oder im PUR-Abo. Sie haben die Wahl. www.zeit.de. Процитовано 21 вересня 2023.
  22. ↑ Ребрик, Андрій (9 серпня 2011). Олена Галушка про Джемборі у Швеції - Історія Пласту (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  23. ↑ а б Londres, Marcela Vélez-Plickert desde. Olena Halushka, activista ucraniana: “Rusia subestimó significativamente nuestra voluntad de sobrevivir como estado” | DFMAS. https://dfmas.df.cl (es-CL) . Процитовано 21 вересня 2023.
  24. ↑ Депутат Киевсовета Елена Галушка требует «рассекретить» распоряжения мэра. kievvlast.com.ua (укр.). 20 червня 2014. Процитовано 21 вересня 2023.
  25. ↑ Лайфхаки по енергозбереженню: починаємо ще вчора. Українська правда - Київ. Процитовано 21 вересня 2023.
  26. ↑ Київенерго. Що таке якісні послуги?. Українська правда - Київ. Процитовано 21 вересня 2023.
  27. ↑ Ukraine Recap: Kyiv Says Two Villages Recaptured by Its Forces. Bloomberg.com (англ.). 11 червня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  28. ↑ Strozewski, Zoe (10 жовтня 2022). Ukraine more determined to win after Putin mass strikes: "Coming after you". Newsweek (англ.). Процитовано 21 вересня 2023.
  29. ↑ Ukrainian rescuers fly in from war zone to save lives in Turkey. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 21 вересня 2023.
  30. ↑ Haluschka, Olena (20 червня 2022). (S+) Die Ukraine und der Kampf gegen Korruption: Putin fürchtet sich vor einem Land ohne Misswirtschaft. Der Spiegel (нім.). ISSN 2195-1349. Процитовано 21 вересня 2023.
  31. ↑ DPG Media Privacy Gate. myprivacy.dpgmedia.nl. Процитовано 21 вересня 2023.
  32. ↑ а б DPG Media Privacy Gate. myprivacy.dpgmedia.nl. Процитовано 21 вересня 2023.
  33. ↑ DPG Media Privacy Gate. myprivacy.dpgmedia.nl. Процитовано 21 вересня 2023.
  34. ↑ «Опора прогресу у відновленні України». У Лугано обговорять розвиток громадянського суспільства (ПРОГРАМА). detector.media (укр.). 4 липня 2022. Процитовано 21 вересня 2023.
  35. ↑ Не все і не одразу. Як пройшла друга спроба українського уряду знайти гроші на відбудову країни — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 26 жовтня 2022. Процитовано 21 вересня 2023.
  36. ↑ 23 May 2023 — Recovery in Ukraine — Oral evidence
  37. ↑ Designing Ukraine's Recovery in the Spirit of the Marshall Plan | German Marshall Fund of the United States. www.gmfus.org (англ.). 28 вересня 2022. Процитовано 21 вересня 2023.
  38. ↑ Ukraine’s recovery: What is the role of civil society and local communities?. Chatham House. 29 MARCH 2023.
  39. ↑ Peñas, Álvaro (21 жовтня 2022). Olena Halushka, Ukrainian Activist and Anti-Corruption Specialist: 'Peace Will Only Come with Ukrainian Victory' - El American (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  40. ↑ Лазур, Власта (23 грудня 2022). Пришвидшити перемогу: чому Україна не має просити зброю та ресурси. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 21 вересня 2023.
  41. ↑ Онлайн-дискусія “Відновлення України: якою є роль громадянського суспільства та місцевих громад?”. www.irf.ua. Процитовано 21 вересня 2023.
  42. ↑ admin (3 березня 2022). International Centre for Ukrainian Victory. Casimir Pulaski Foundation (en-GB) . Процитовано 21 вересня 2023.
  43. ↑ DPG Media Privacy Gate. myprivacy.dpgmedia.nl. Процитовано 21 вересня 2023.
  44. ↑ Rebuilding Ukraine 'must begin now,' says Germany's Scholz – DW – 10/25/2022. dw.com (англ.). Процитовано 21 вересня 2023.
  45. ↑ International Expert Conference on the Recovery, Reconstruction and Modernisation of Ukraine (PDF). G7 Germany. 25 жовтня 2022.
  46. ↑ Не все и не сразу. Как прошла вторая попытка украинского правительства найти деньги на восстановление страны — Forbes.ua. forbes.ua (рос.). 26 жовтня 2022. Процитовано 21 вересня 2023.
  47. ↑ Takeaway from Berlin Ukraine recovery conference: Donor coordination for Ukraine is coming but not here yet. Brookings (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  48. ↑ Verveer, Melanne; Keller, Jess; Keller, Melanne Verveer and Jess (30 травня 2023). Women and Civil Society Must Play Vital Roles in Ukraine's Postwar Recovery. PassBlue (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  49. ↑ Тетяна, Білоцерківець (8 березня 2023). Hanna Hopko and the International Center for Ukrainian Victory: Mobilizing Global Support for the Defense of Ukraine's Democracy. USAID/ENGAGE (en-GB) . Процитовано 21 вересня 2023.
  50. ↑ ZMINA разом з лідерами громадянського суспільства України відвідала ЯпоніюЦентр прав людини ZMINA. zmina.ua (укр.). 25 січня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  51. ↑ Advocacy visit of New Europe Сenter to Japan. Центр "Нова Європа" (амер.). 19 січня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  52. ↑ Christensen, Mikkel Fyhn (21 лютого 2023). De kom for at få F-16-fly og EU-integration: »Krigen er også en mulighed«. Berlingske.dk (дан.). Процитовано 21 вересня 2023.
  53. ↑ Olena Halushka strijdt tegen corruptie in Oekraïne. ‘Na de victorie krijgen de oligarchen geen herkansing’. www.nd.nl (нід.). 13 лютого 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  54. ↑ Should the West be sending tanks to Ukraine at all?. Channel 4 News (en-GB) . 25 січня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  55. ↑ EU i dagens aviser torsdag den 23. februar 2023. denmark.representation.ec.europa.eu (дан.). Процитовано 21 вересня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галушка_Олена_Михайлівна&oldid=42250736