Галущинський Михайло Миколайович

Михайло Миколайович Галущинський
Михайло Миколайович Галущинський Михайло Галущинський у мундирі поручника УСС, перша світова війна
Прапор Віце-маршал сенату Польської Республіки Прапор
11 березня 1928 — 30 серпня 1930
Прем'єр-міністр:	Юзеф Пілсудський Казимир Бартель Казимир Світальський Валерій Славек
Президент:	Ігнацій Мосцицький
Народження:	25 вересня 1878(1878-09-25) Звиняч, Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть:	23 вересня 1931(1931-09-23) (52 роки) Львів, Львівське воєводство, Польща
Поховання:	Личаківський цвинтар
Національність:	українець
Країна:	Австро-Угорщина →  ЗУНР → Польща
Релігія:	греко-католицтво
Освіта:	1) Львівський університет 2) Віденський університет
Партія:	УНДО (1925—1931)
Батько:	Микола Теодорович Галущинський
Мати:	Станіслава Волянська
Військова служба
Роки служби:	1914–1918
Приналежність:	УСС,  УГА
Рід військ:	сухопутні війська
Звання:	майор Отаман
Битви:	1) Перша світова війна 2) Польсько-українська війна Листопадовий чин Битва за Львів
Нагороди:	Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медіафайли у Вікісховищі

Депутат Сейму Польської Республіки
II каденція
УНДО	11 березня 1928	—	30 серпня 1930
Депутат Сейму Польської Республіки
III каденція
УНДО (УББ)	16 листопада 1930	—	23 вересня 1931

Михайло Миколайович Галущинський (25 вересня 1878, Звиняч, тепер Чортківський район, Тернопільська область, Україна — 23 вересня 1931, Львів, Львівське воєводство, Польща) — український педагог, військовик, публіцист, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч. Командант Легіону УСС, віце-маршал сенату Польської Республіки. Член Наукового товариства імені Шевченка.

Мав псевдоніми та криптоніми: Височанський, Височанський Микола, Подорожник, Г-ий, Гл. М., Глщ. М., М., М. Г. та інші.

Біографія

Раннє життя

Народився 25 вересня (за іншими даними 28-го) 1878 року в селі Звиняч, Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина (нині Чортківський район, Тернопільська область, Україна) у сім'ї греко-католицького священника, пароха міста Язловець о. Миколи Теодоровича Галущинського та його дружини Станіслави Волянської.

Навчався (як батько і 4 брати) у василіянській гімназії в Бучачі, пізніше — у Тернопільській гімназії, де входив до нелегального учнівського товариства «Громада». У 1898–1900 роках навчався у Львівському університеті; у 1900–1901 — у Віденському університеті.

У студентські роки брав активну участь в українському громадсько-політичному житті, очолював «Академічну громаду» у Львові та «Січ» у Відні. Разом з Володимиром Старосольським, Антоном Крушельницьким, Лонгином Цегельським, Сенем Ґоруком та Євгеном Косевичем видавав перший український студентський журнал «Молода Україна», у якому пропагувалася ідея побудови незалежної української держави.

Після закінчення університету деякий час працював викладачем у Золочівській гімназії. З 1909 до 1914 року — директор Рогатинської гімназії святого Володимира. У цей період став визначним організатором гімназійної освіти в Галичині.

Перша світова війна

Від початку Першої світової війни — у лавах Українських січових стрільців. Його кандидатуру запропонував Кирило Тирльовський під час одного із засідань Головної Української Ради, на заміну Теодору Рожановському, котрий був старшиною артилерії і відмовився очолити УСС, бо організовувати піхоту не вмів. Саме він організував складання присяги січовиками на вірність Габсбурзькій монархії у Стрию 3 вересня 1914 року.

З 18 серпня 1914 до 21 січня 1915 Бойовою Управою призначений командантом Легіону УСС. Із середини 1915 року — військовий секретар УСС при командуванні Цісарсько-королівської (Імператорської та королівської) армії.

По закінченні Першої світової та початку розпаду Австро-Угорської імперії брав активну участь у Листопадовому чині та подальшій битві у Львові за незалежність ЗУНР.

Освітня та політична діяльність

Після поразки ЗУНР у польсько-українській війні залишився у Львові. З 1921 до 1924 року був професором Львівського (таємного) українського університету. Через протест, поданого ним проти наказу начальника Львівського шкільного округу Станіслава Собінського, спрямованого проти права на україномовну освіту, в 1924 році був звільнений з державних шкіл та позбавлений права на пенсію. Після звільнення працював у сфері приватної україномовної освіти. Після декількох років судових розглядів йому усе ж таки було надано право на так звану малу пенсію. У 1923–1931 роках очолював товариство «Просвіта», яке під його керівництвом перетворилось в значну громадсько-освітню організацію.

У 1925 році став одним з співзасновників і провідним членом Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО). З 1928 року був сенатором II каденції, віце-маршалом сенату Польської Республіки, головою культурно-освітньої комісії. З 1930 року — депутат Сейму Польської Республіки III каденції від Українсько-білоруського блоку. У 1930–1931 роках разом з Остапом Луцьким та Василем Мудрим стояв на чолі партії УНДО, яка прагнула укладення компромісу з польською владою. У лютому 1931 року брав участь у переговорах між Безпартійним блоком співпраці з урядом та Українським парламентським представництвом з даного питання.

Помер о 2.30 год. у ніч з 24 на 25 вересня 1931 р. у м. Львів (Львівське воєводство, Польща (нині Львівська область, Україна). Похований на Личаківському цвинтарі. 2001 року його останки перенесено на Меморіал УСС та УГА на полі 76 цього цвинтаря.

Сім'я

• Дід по батьку: Галущинський Теодор — управитель маєтків у Язловці.
• Бабуся по батьку: Ружицька Анна
  • Батько: Галущинський Микола Теодорович — греко-католицький священник, парох Язловця.
  • Мати: Волянська Станіслава
    • Брат: Галущинський Тит (Теодосій) Миколайович (1880–1952) — греко-католицький ієромонах, доктор теології.
    • Брат: Галущинський Іван Миколайович (1882–1944) — педагог і громадський діяч Галичини.
    • Брат: Галущинський Микола Миколайович
    • Брат: Галущинський Олесь Миколайович
    • Син: Богдан (1906-1944), у 1931 закінчив технічний заклад у Данцигу.
    • Дочка: Галина.
    • Дочка: Наталя.

Нагороди

• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)

Праці

Надгробок Михайла Галущинського на Личаківському цвинтарі у Львові

• Народня освіта й виховання народу. — Львів : Товариство «Просвіта», 1920. — 48 с.
• «Народна освіта і виховання народу» (1920)
• «Національне виховання» (1920)
• Шевченко — поет життя й чину. — Львів : Українська видавнича спілка, 1921. — 36 с.
• «Михайло Драгоманов — ідеолог нової України» (1921)
• «Одиниця і громада» (1921)
• «Новими шляхами» (1926)
• «Українські народні бібліотеки і праця над поширенням книжки» (1926)
• «Позашкільна освіта» (1927)
• «Геть неписьменність» (1927)
• «Наша анкета» (1930)

Автор численних статей, нарисів, оглядів, рецензій у наукових виданнях та періодиці.

1934 р. вийшли мемуари М. Галущинського «З Українськими Січовими Стрільцями: Спомини з рр. 1914—1915».

Джерела

• Ігор МЕЛЬНИК. Михайло Галущинський, командант УСС, сенатор. [Архівовано 8 травня 2019 у Wayback Machine.] — Zbruc, 26.09.2013
• Качкан В. Хай святиться ім'я твоє. — Львів, 1998.
• Мельничук Б. Галущинський Михайло Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 334. — ISBN 966-528-197-6.
• Мельничук Б. Хорунжий народного прапора // Вільне життя. — 1991.
• Historia sejmu polskiego / Ajnenkiel Andrzej. — Warszawa, 1989. — Т. 2. (пол.)
• Posłowie i senatorowie Rzeczypospolitej Polskiej 1919–1939. Słownik biograficzny / Andrzej Krzysztof Kunert. — Warszawa : Wydawnictwo Sejmowe, 2000. — Т. 2. (пол.)
• Torzecki Ryszard. Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923–1929. — Kraków, 1989. — ISBN 83-08-01977-3.
• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 93. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Biogram Michał Hałuszczyński. Biblioteka Sejmowa. (пол.)

Посилання

• Галущинський Михайло // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.