Галінсога дрібноквіткова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Галінсога дрібноквіткова
Galinsoga parviflora bluete.jpeg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Галінсога (Galinsoga)
Вид: Галінсога дрібноквіткова
Біноміальна назва
Galinsoga parviflora
Cav., 1795
Синоніми
Tridax parviflora
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Galinsoga parviflora
ITIS logo.jpg ITIS: 37414
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 176602
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Galinsoga parviflora

Галінсога дрібноквіткова або незбутниця (Galinsoga parviflora Cav) — сегетально-рудеральний вид рослин роду галінсога, широко розповсюджений по всій Земній кулі.[1]

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Стебло пряме, розгалужене, заввишки 10—70 см.

Листки яйцеподібні або довгасті.

Коренева система стрижнева.

Розмножується в основному насінням, однак подрібнені часточки рослини здатні укорінюватися.

Цвіте з липня по вересень. Суцвіття — кошик, квітки білі. Плід — сім'янка, насіння обернено-яйцеподібне розміром 4—6×3—4 мм, достигає у липні—вересні, декілька генерацій на рік.

Galinsoga parviflora Sturm16.jpg

Репродуктивна здатність — 0,3 тисяч насінин на одній рослині. Зберігає життєздатність в ґрунті до 5 років, проростає без періоду спокою, в межах температур 6—30°С, сходи з'являються із глибини не більше З см у липні—серпні і вересні. Поширена по всій Україні, особливо в Поліссі та в Лісостепу на добре зволожених ґрунтах. Засмічує просапні культури, пізні посіви, а також сади й неорні землі.

У Колумбії використовується як приправа до супу ахіако та в салатах.

Дослідження[ред.ред. код]

З 2003 по 2012 рік доведено антиоксидантну, протизапальну, ранозагоювальну, гіпотензивну й гемостатичну активність витяжок з трави та листя галінсоги дрібноквіткової, отриманих різними розчинниками.[2][3][4][5][6][7] Дані спеціалізованої літератури свідчать, що наведені фармакологічні ефекти зумовлені вмістом флавоноїдів, фенолкарбонових кислот та інших продуктів вторинного біосинтезу, але на фармакологічну активність впливають і речовини первинного біосинтезу — амінокислоти, білки, полісахариди.[2][6][7][1]

У траві рослин галінсога дрібноквіткова ідентифіковано 15 амінокислот, у тому числі 9 незамінних для людини: аргінін, треонін, валін, метіонін, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, гістидин і лізин. Решту з 15 амінокислот складають: аспарагінова кислота, серин, цистин, гліцин, аланін, тірозин. Переважають амінокислоти, що знаходяться у зв'язаному стані та входять до складу білкових молекул. У найбільшій кількості в сировині містяться аланін, аргінінілізин, яку вільному так і у зв'язаному стані.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Емец Н.В. Исследование гипотензивной активности настоев травы галинсоги мелкоцветковой / Н.В. Емец, Т.А. Красникова, Б.А. Самура // «ХИСТ» Всеукраїнський медичний журнал молодих вчених. – 2006. – Вип. 8. – С. 75
  2. а б Черкашина А.В. Амінокислотний та мінеральний склад трави нуту звичайного /А.В. Черкашина, С.В.Ковальов // Фармаком. – 2009. – №2. – С. 50–53.
  3. Schmidt C. Biological studies on Brazilian plants used in wound healing / C. Schmidt, M. Fronza, M. Goettert, F. Geller, S. Luik, E.M.M. Flores, C.F. Bittencourt,G.D. Zanetti, B.M. Heinzmann, S. Laufer, I. Merfort // Journal of Ethnopharmacology. – 2009. – №122. – Р. 523–532
  4. Esther N. Matu. Antibacterial and anti-infl ammatory activities of some plants used for medicinal purposes in Kenya / Esther N. Matu, Johannes van Staden. // Journal of Ethnopharmacology. – 2003. – №87 – Р. 35–41
  5. Galvez Ranilla L. Phenolic compounds, antioxidant activity and in vitro inhibitory potential against key enzymes relevant for hyperglycemia and hypertension of commonly used medicinal plants, herbs and spices in Latin America / Lena Galvez Ranilla, Young-In Kwon, Emmanouil Apostolidis, Kalidas Shetty // Bioresource Technology. – 2010. – №101. – P. 4676–4689.
  6. а б Ramesar S. Angiotensin I-Converting Enzyme Inhibitor Activity of Nutritive Plants in KwaZulu-Natal / S. Ramesar, H. Baijnath,T. Govender, I. Mackraj // Journal of medicinal food. – 2008. – Vol. 11, №2. – Р. 331–336.
  7. а б Uma Sankar Akula. In vitro 5-Lipoxygenase inhibition of polyphenolic antioxidants from undomesticated plants of South Africa / Uma Sankar Akula, Bharti Odhav // Journal of Medicinal Plants Research. – 2008. – Vol. 2, №9. – P. 207–212.

Див. також[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.