Галісійці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Галісійці
Galego
445.preview-1-.jpg
галісійський народний танець фалдас
Загальна кількість понад 4 млн чол.
Найбільші розселення Іспанія Іспанія: Ґалісія
Аргентина Аргентина
Близькі етнічні групи португальці, іспанці, романські народи
Мова галісійська мова, іспанська мова (як друга мова)
Релігія християни (католицизм)

Галісі́йці (самоназва: ісп. galego — «ґалєго») — народ у Іспанії, основне населення історичної області Ґалісія.

Територія проживання і чисельність[ред.ред. код]

Загальна чисельність галісійців – понад 4 мільйона чоловік, з них понад 3 мільйона чоловік у Іспанії, понад півмільйона в Аргентині, решта – в інших країнах Латинської Америки, США та Португалії. Галісійці становлять 8,2 % населення Іспанії (див.).

Мова[ред.ред. код]

Основна стаття: Галісійська мова.

Галісійці розмовляють галісійською мовою (ґалєго) західно-романської підгрупи романської групи індоєвропейської мовної родини. Галісійська мова близька до португальської мови. У Галісії галісійською розмовляють понад 90 % населення. Писемність на основі латинки. Біблію галісійською мовою повністю перекладено лише у 1989-1992 роках (див.).

Історія[ред.ред. код]

Етногенез галісійців пов'язаний з племенами ґалаїків, що являли собою результат суміші прийшлих кельтів і автохтонних естрімніїв. За походженням галісійці близькі португальцям. У Середньовіччі у зв’язку з приєднанням до Кастилії (Іспанії) піддавалися кастилізації (іспанізації). З початків 19 ст. виник рух за відродження галісійської нації, мови та культури галісійців. З кінця 19-го – на початку 20-го століть велика кількість галісійців емігрували до Латинської Америки, надто до Аргентини та Уругваю. У 1981 р. галісійці отримали автономію. У 90-і роки 20 століття і дотепер відбувається підйом інтересу до національної культури серед галісійців.

Матеріальна культура[ред.ред. код]

галісійський національний жіночий костюм

Етнографічно галісійці близькі до решти населення Півночі Піренейського (Іберійського) півострову.

Галісійцям притаманні розташовані близько одне до одного невиликі поселення без строгого планування, хутори тощо. Специфічне галісійське житло - пальоса.

У національних строях переважають темні кольори і грубі вовняні тканини, сукно, фланелі. Жіночий національний костюм - довга спідниця і кохта з корсажем, в якості деталей - спідниця-накидка (мантео) і хустка, що схрещується на грудях, а закріплюється на спині (денґе). Жіночий наряд зазвичай гаптований стрічками, прикрашений оздобами з бурштину. Головний убір - також хустка. Чоловічий національний костюм галісійців складається з вузьких (святкові) або широких (повсякденні - для роботи на полі) штанів до колін, сорочки, жилету і куртки. Чоловіче і жіноче взуття - шкіряні черевики.

Галісійська кухня відзначається простотою і невибагливістю. Національні страви - пульпада, поте галєго, свинячі ковбаски (чорісос), овочевий суп (кальдо галєго), свиняче сало з додаванням різноманітних спецій і житній хліб. Серед напоїв популярними є, як і повсюди в Іспанії, вина, а також лікери.

Духовна культура[ред.ред. код]

У духовній культурі (пісенний фольклор) відчутні кельтські впливи. Традиційний музичний інструмент - ґайта (волинка). В усній традиції переважають жартівливі казки, анекдоти і дотепи, в т.ч. антирелігійного змісту (див.). Оригінальністю відзначається галісійський танцювальний фольклор - серед танців чоловічі танці-змагання і оригінальний змішаний танець муньєйра.

Внесок галісійців у світову цивілізацію[ред.ред. код]

Насправді діячів з галісійським корінням величезна кількість. Але оскільки галісійці - недержавний етнос, весь світ їх знає в якості іспанців, аргентинців і так далі. Самі галісійці у всьому світі страшенно полюбляють, як до речі, і українці, говорити про галісійське походження дуже і дуже відомих людей. Спробуймо розібратися і розбити список відомих галісійців на три групи: 1) відомі діячі галісійської культури; 2) відомі діячі, які мають галісійське коріння, але належать іншим культурам; 3) відомі діячі, чиє галісійське походження суперечливе.

Відомі діячі галісійської культури[ред.ред. код]

У цю групу входить багато суто галісійських діячів (політиків, письменників, науковців, естрадних виконавців, музик-волинщиків тощо), дуже популярних в межах Галісії. Серед тих, хто уславився у світі і кого варто виділити:

відомий галісійський музика-волинщик К. Нуньєс
  • середньовічний галісійський поет-трубадур Мендіньо, який жив у 13-14 століттях і до нас дійшла його поема.
  • Родріґо де Кіроґа Лопес де Ульоа (1512-1580) - завойовник Америки, двічі був управителем королівського генерал-губернаторства Чилі.
  • адмірал П. Монтохо і Пасарон - військо-морський діяч, командувач битви у манільсіький бухті (1 травня 1898 року), яка стала вирішальною у Іспансько-Американській війні (1898), провальної для Іспанії.
  • серед сучасників - політик Аншо Кінтана - діючий голова Галісійського Націоналістичного Блоку (Bloque Nacionalista Galego), провідної патріотичної партії галісійців та галісійський письменник Ш. Л. Феррін (Ferrín), якого у 1999 році Асоціація галісійських письменників висунула на здобуття Нобелівської премії з літератури.
  • спортсмени - член збірної Іспанії з футболу Мічель Сальґадо і переможець Tour de France 2006 року Оскар Перейро.

Відомі діячі світу, які мають галісійське коріння[ред.ред. код]

У цю групу входять діячі, чиє ім'я широко відоме у світі і здобутки належать не лише і навіть не стільки галісійській, скільки іншим культурам:

  • Серед політиків - кубинські лідери Фідель Кастро і Рауль Кастро, чиї обоє батьків з Галісії та чинний президент Уругваю Т. Васкес.
  • Серед діячів літератури - класик іспанської літератури, драматург Р. М. дель Вальє Інклан; відомий іспанський письменник Каміло Хосе Села (Нобелівський лауреат в галузі літератури 1989 року); знана іспанська письменниця, провідниця феміністського руху Емілія Пардо Басан. Звичайно, всі вони писали іспанською.
  • доволі багато галісійських вихідців серед зірок шоу-бізнесу і спорту. Це зокрема: сучасні співаки Хуліо Іґлесіас та Енріке Іґлесіас; відомі поп-співачки мексиканка Пауліна Рубйо та уругвайка Наталія Орейро, добре знана за ролями в аргентинських серіалах, а також аргентинський футболіст Дієґо Марадона.

Відомі люди з далеким, суперечливим або недоведеним галісійським корінням[ред.ред. код]

Серед таких варто назвати нащадків галісійських емігрантів — американського космонавта Ф.Кальдейро та австрійського гонщика, тричі переможця Чемпіоната F1 Нікі Лауду. Також вважається, що галісійське походження мали Сімон Болівар (за іншими даними в нього баскське коріння), Хуан Перон і навіть Міґель Сервантес (!).

Цікаві факти, пов'язані з галісійцями[ред.ред. код]

  • За всю свою багатовікову історію Ґалісія була незалежною тільки одного разу. До того ж сталося це далекого 1111-го року (!). Саме тоді був коронований галісійський король. Але вже за декілька років галісійське королівство вспало від навалою маврів, а його південна частина відійшла до Португалії.
  • У кафедральному соборі столиці Галісії місті Сантьяґо-де-Компостела покояться рештки одного з 12 апостолів Христа святого Якова (Яго іспанською, Хайме галісійською). Саме сюди веде довгий шлях - проща святого Якова. За легендою святий Яков - хреститель і патрон усієї Іспанії - пішки подолав дорогу до Піренейського півострову. І от уже понад тисячоліття існує Шлях святого Якова - своєрідня проща для католиків. Він не раз ставав темою для сюжетів у письменників, кінорежисерів тощо
  • У галісійській кухні ще зовсім донедавна існувала негласна заборона на вживання грибів, і це при тому, що Галісія в принципі лісиста країна. Відраза до грибів у галісійців була настільки великою, що навіть існувала галісійська приказка "Найпростіший спосіб померти - з'їсти гриб". Лише з глобалізацією це дивне табу було знято.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]