Гал (біологія)
Гал (від лат. galla – чорнильний горішок), гали (синонімічні назви: дубове яблучко) або цецидії — паразитичні новоутворення на органах рослин (листках дуба, берези, липи, клена, вільхи, граба, і ін.), що виникають: внаслідок механічного подразнення рослинних клітин; після наколювання комахами, які відкладають у гали яйця[1]; внаслідок виділення токсинів різними видами збудників[2][3].
Зміст |
Збудники[ред.]
Основними збудниками гал є комахи (горіхотворки, галиці, пильщики, листоблішки), круглі черви-нематоди (зокрема галові), кліщі (чотириногі). Нарости типу гал можуть спричинювати деякі віруси[4], бактерії, гриби.
- Виноградна галиця (Janetiella oenophila Haihm.) - пошкоджує виноград.
- Daktulosphaira vitifoliae — коренева попелиця із ряду рівнокрилих, що вражає листя і кореневу систему винограду. (див. статтю: Виноградна філоксера)
- Бактерія Erwinia amylovora - уражує близько 170 видів рослин. (див. статтю: Бактеріальний опік плодових)
- Пшенична нематода (Anguina tntici) — шкідник пшениці; при ураженні в колосі рослини замість нормальних зерен розвиваються гали.
- Галові кліщі з роду Eriophyes – утворюють гали на листках берези, липи, клена, вільхи та інших порід.
- Грабова галиця Oligotrophus carpini – на листках граба.
- Тля Chaphalodes strobilinus – на шпильках смереки.
- Звичайна дубова горіхотвірка Diplolepis quercus-folii – на листках дуба;[5]
- Галові нематоди Meloidogyne sp., та інші уражують корені сіянців у розсадниках.
Відомо близько 15 тис. видів галотвірних організмів, серед яких на особливу увагу заслуговують горіхотворки (Cynipoidea) – надродина комах ряду перетинчастокрилі (Hymenoptera).
Масове спричинювання утворення гал (при масовому розмноженні горіхотворки та інших комах) може призводити до передчасного опадання листя, істотного зменшення загальної площі фотосинтезуючого апарату, а загалом і до істотного зменшення приросту рослин. Збудники багатьох гал ослаблюють рослини і можуть спричинити їх до загибелі, чим шкодять лісовому і сільському господарству.
Використання гал[ред.]
Гали є джерелом дубильних речовин. В давнину з гал виготовляли чорнило.
Галерея[ред.]
-
Гал на кленовому листку
-
Гал на шипшині
-
Гал на дубі черешчатому
-
Розвиток гала на інфікованому жолуді дуба черешчатого
-
Жолудевий гал (Andricus quercuscalicis) крупним планом
-
Neuroterus albipes forma laeviusculus
-
Гали листків евкаліпту
-
Гал на ялині європейській
-
Гали золотушника
-
Дуб з «дубовими яблуками»
-
«Дубові яблука» на дубі
-
Гал на листі персикового дерева, знайдене в Пекіні
Примітки[ред.]
- ↑ Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
- ↑ Делеган І. Лісова зоологія. Безхребетні. – Львів: Поллі, 2003. – С. 362-366
- ↑ Brandenburger W. Parasitische Pilce an Gefäßpflancen in Europa. – Gustav Fischer Verlag, 1985. – 248 s.
- ↑ Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7
- ↑ Дитяча енциклопедія: Живий світ України / О.Ф. Цеханська, Д.Г. Стрєлков — Харків: «Ранок», 2007 — 128с., іл. (сторінка: 26)
Посилання[ред.]
- Еколого-пізнавальна стежка "Долиною річки Кам'янка". Сколівські бескиди.
- Національна бібліотека ім.В.І.Вернадського//Науковий вісник, 2007, вип. 17.1 Галові та некрозні захворювання листя бука лісового в географічних культурах на Розточчі. Аспір. І.І. Делеган – НЛТУ України, м. Львів
- Фармацевтична енциклопедія
