Гамаль аль-Гітані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гамаль аль-Гітані
араб. جمال الغيطاني
Дата народження 9 травня 1945(1945-05-09) (69 років)
Місце народження м. Джухайна, Сохаг, Єгипет
Національність араб Єгипту
Громадянство Єгипет Єгипет
Мова творів арабська
Рід діяльності прозаїк
Напрямок історична проза, сатира
Жанр історичні романи, памфлети
Премії

Єгипетська Національна премія з літератури (1980)

http://alghitany.shorouk.com//

Гамаль аль-Гітані (інакше — Ґамаль ель-Гітані, араб. جمال الغيطاني‎, англ. Gamal el-Ghitani; *9 травня 1945, м. Джухайна, Сохаг, Єгипет) — єгипетський прозаїк та журналіст, автор історичних романів, культурних і політичних розвідок, сатиричних памфлетів. Головний редактор єгипетського літературного часопису Akhbar Al-Adab («Новини культури»).

Біографія[ред.ред. код]

Гамаль аль-Гітані народився 9 травня 1945 року в бідній родині в місті Джухайна мухафази Сохаг у Верхньому Єгипті, і ще будучи дитиною, разом з батьками переїхав до Каїра.

Аль-Гітані почав писати у юному віці, і його невелике оповідання вперше було опубліковано, коли йому було тільки 14 років. За освітою Гамаль дизайнер килимів, диплом він отримав 1962 року.

Аль-Гітані продовжував писати, і за критичні зауваження на адресу тодішнього політичного режиму Абдель Насера, його навіть було ув'язнено у період від жовтня 1966 до березня 1967 року.

1969 року кар'єра Гамаля аль-Гітані повернулася в бік його літературних зацікавлень — він став журналістом єгипетської щотижневої газети «Ахбар Ель-Йом» («Новини за день»).

Особисте життя[ред.ред. код]

Гамаль аль-Гітані одружений з Магдою ель-Ґінді (Magda El Guindy), також журналістом, головним редактором часопису «Аладдін», дитячого відділення Аль-Ахраму. У подружжя є син Мохаммад і дочка Магда.

Творчість[ред.ред. код]

Ставши журналістом, Гамаль аль-Гітані продовжує багато писати, зокрема він відданий історичній прозі (роман «Аз-Зейні Баракят») й створенню численних оповідань. У багатьох творах письменника дія розгортається в Каїрі. Так само автор продовжує бути уважним до актуальних подій життя, політичного і культурного, відгукуючись на них періодичними новелами, в т.ч. і сатиричними. З метою популяризації сучасної арабської культури аль-Гітані бере участь у створенні літературного часопису «Gallery 68».

1980 року аль-Гітані нагородили Єгипетською Національною премією з літератури (Egyptian National Prize for Literature), а 1987 року — письменник став кавалером французького Ордену мистецтв та літератури (фр. Ordre des Arts et des Lettres).

1985 року аль-Гітані став головним редактором газети «Аль-Ахбар» («Новини»), продовжуючи бути відповідальним за літературний відділ тижневика «Ахбар Ель-Йом».

Від 1993 року Гамаль аль-Гітані — головний редактор Akhbar Al-Adab, єгипетського провідного літературного часопису. 2005 року письменника нагородили французькою премією у галузі перекладної літератури Laure Bataillon, однією з найвищих для нефранцузьких авторів. Аль-Гітані удостоївся нагороди за свій найобсяжнішій 3-томний твір «Книга осяяння» (Kitâb al-Tagalliyyât).

Твори[ред.ред. код]

  • Awraq Shab ‘Asha mundhu Alf ‘Am, 1969
  • Ard .. Ard, 1972
Радянське видання роману аль-Гітані «Аз-Зейні Баракят» російською (М.: «Радуга», 1986)
  • «Аз-Зейні Баракят» (Zayni Barakat), 1974
  • «Облога з трьох боків» (Al-Hisar min Thalath Gihat), 1975
  • Історії Ель-Ґаріба (Hikayat el-Gharib) 1976
  • Хроніка вулиці аз-Заафарані (Waqi'i' Harat al-Za'farani), 1976
  • «аль-Ріфаї» (al-Rifai), 1977
  • «Пам'ять про те, що сталось» (Dhikr ma Jara), 1978.
  • Khitat al-Ghitani, 1980
  • «Книга осяяння» (Ketab Al Tagaliyat, 3 томи), 1983-86.
  • Muntasaf Layl al-Ghurba, 1984
  • Ahrash al-Madina, 1985
  • Ithaf aI-Zaman bi-Hikayat Jalbi al-Sultan, 1985
  • Risala min al-Sababa wal Wagd, 1988
  • Shath al-Madina, 1990
  • Risilat al-Basi'ir fi al-Masi'ir, 1989
  • Thimar al Waqt, 1990
  • Asfar al-Asfar, 1992
  • Asfar al-Mushtaq, 1992
  • Ha-tif al-Maghib, 1992
  • Min Daftar al-'Ishq wal-Ghurba, 1993
  • Naftha Masdur, 1993
  • Mutun Al- Ahram, 1994
  • Shatf al-Nar, 1996
  • Hikayat Al Mo'asasa, 1997
  • «Ель-Зувейл» (Al Zowail), 2006
  • Rinn, 2008

Джерела і посилання[ред.ред. код]