Гама-розподіл
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гама розподіл в теорії ймовірностей — це двопараметрична сім’я абсолютно неперервних розподілів. Він складається з параметрів θ і k. Якщо k - ціле тоді розподіл показує суму k незалежних експоненціально розподілених випадкових величин, кожна з яких приймає значення θ. Якщо параметр k приймає ціле значення, то такий гамма-розподіл також називається розподілом Ерланга.
Зміст |
[ред.] Означення
Нехай розподіл випадкової величини X задається щільністю ймовірності, яка має вигляд
де функція Γ(k) має вигляд

і має наступні властивості:
;
;
константи k,θ > 0. Тоді кажуть, що випадкова величина X має гамма-розподіл з параметрами k і θ. Пишуть
.
Зауваження. Деколи використовують іншу пераметризацію сімейства гамма-розподілів. Або вводять третій параметр — зсуву.
[ред.] Моменти
Математичне сподівання і дисперсія випадкової величини X, яка має гама-розподіл, мають вигляд
,
.
[ред.] Властивості гама-розподілу
- Якщо
— незалежні випадкові величини, такі що
, то
.
- Якщо
, і a > 0 —
довільна константа, то
.
- Гамма-розподіл нескінченно ділимий.
[ред.] Зв’язок з іншими розподілами
- Експоненціальний розподіл є частковим випадком гама-розподілу:
.
- Якщо
— незалежні експоненціальні випадкові величини, такі що
, то
.
- Розподіл хі-квадрат являється частковим випадком гамма-розподілу:
.
- Згідно з центральною граничною теоремою,
при великих k гамма-розподіл може бути наближений нормальним розподілом:
при
.
- Якщо X1,X2 — незалежні випадкові величини, таки що
, то
.
[ред.] Моделювання гамма-величин
Враховуючи властивість масштабування по параметру θ, що вказана вище, достатньо змоделювати гамма-величину для θ = 1. Перехід до інших значень параметра здійснюється простим множенням.
Використовуючи той факт, що розподіл Γ(1,1) співпадає з експоненціальним розподілом, отримуємо, що якщо U — випадкова величина, рівномірно розподілена на інтервалі (0, 1], то lnU˜Γ(1,1).
Тепер, використовуючи властивість k-сумування, :
де Ui — незалежні випадкові величини, рівномірно розподілені на інтервалі (0, 1].
Залишилось змоделювати гамма-величину для 0 < k < 1 і ще раз застосувати властивість k-сумування.
Нижче наведено алгоритм без доведення. Він є прикладом вибірки з відхиленням
- Нехай m дорівнює 1.
- Згенеруємо V2m − 1 и V2m — незалежні випадкові величини, рівномірно розподілені на інтервалі (0, 1].
- Якщо
, де
, перейти до кроку 4, інакше до кроку 5. - Покладемо
. Перейти до кроку 6. - Покладемо
. - Якщо
, то залишити m
на одиницю и вернутися до кроку 2.
- Прийняти ξ = ξm за реалізацию Γ(δ,1).
Таким чином :
де [k] є цілою частиною k, а ξ згенерована по алгоритму, наведеному вище при δ = {k} (дробова частина k); Ui and Vl розподілені як вказано вище і попарно незалежні.

![\theta \left( \xi - \sum _{i=1} ^{[k]} {\ln U_i} \right) \sim \Gamma
(k, \theta),](http://upload.wikimedia.org/math/c/4/e/c4ed98f33c39f06dc39ba1b97641876f.png)