Гамбіт

Позиція прийнятого королівського гамбіту, після прийняття жертви пішака: 1. e4 e5 2. f4 ef

Гамбі́т (від італ. gambetto — «підніжка») — загальна назва дебютів, у яких одна з сторін пропонує жертву матеріалу з метою найшвидшого розвитку, отримання позиційних переваг, створення атаки на короля суперника. У разі прийняття жертви виникає прийнятий гамбіт, при її відхиленні — відмовлений.

Історія

Термін «гамбіт» уперше було використано Руї Лопесом (1561) для назви дебюту 1. e4 e5 2. Кf3 f6 3. К:e5.

Гамбітна гра отримала широке розповсюдження у період панування італійської шахової школи. Гамбітну гру широко використовували Л. Лабурдонне, А. Мак-Доннелл, А. Андерсен, Й. Цукерторт. Особлива заслуга у розробці гамбітів належить П. Морфі, який довів на практиці ефективність гамбітного методу гри та Михайлові Чигоріну, який значно розширив трактування гамбітної гри: грав гамбіти як білими, так і чорними, постійно вдосконалював методи не тільки атаки але й контратаки.

Розвиток позиційних принципів гри та вдосконалення техніки захисту наприкінці 19 — поч. 20 століття значно зменшили популярність гамбітної гри. Основним методом боротьби проти гамбіту стало своєчасне повернення матеріалу з метою перехоплення ініціативи або вигідного спрощення гри.

У середині 1930 рр. гамбітна гра знову стала популярною, але вже на досконалішому позиційному підґрунті. Головна роль у розвитку теорії гамбітів того часу належала Олександрові Алехіну, чиї сміливі, хоч і ризиковані пошуки призвели до перегляду усталених канонів позиційної гри.

Головна задача сучасних гамбітів — отримати за жертву матеріалу істотну позиційну перевагу, яка компенсує матеріальні втрати у гострій та складній боротьбі. Прихильником гамбітної гри у дебюті є Гаррі Каспаров.

Види гамбітів

На теперішній час розрізняють наступні гамбіти:

Відкриті гамбіти

• Королівський гамбіт: 1. e4 e5 2. f4
• Контргамбіт Фалькбєєра. Різновид відмовленого королівського гамбіту: 1. e4 e5 2. f4 d5
• Віденський гамбіт. Виник як спроба білих уникнути контргамбіту Фалькбєєра: 1. e4 e5 2. Nc3 Nf6 3. f4.
• Гамбіт Яніша: 1. e4 e5 2. Nf3 Nc6 3. Bb5 f5.
• Шотландський гамбіт. Виникає у шотландській партії після ходів: 1.e4 e5 2.Nf3 Nc6 3.d4 exd4 4.Bc4
• Гамбіт Еванса: 1.e4 e5 2. Nf3 Nc6 3. Bc4 Bc5 4. b4. У сучасній практиці майже не зустрічається.
• Північний гамбіт: 1. e4 e5 2. d4 exd4 3. c3. У сучасній практиці майже не зустрічається.
• Латиський гамбіт. Виник як спроба грати королівський гамбіт за чорних: 1. e4 e5 2. Nf3 f5. У сучасній практиці майже не зустрічається.
• Гамбіт Кохрена. Виникає у російській партії. У сучасній практиці майже не зустрічається.
• Гамбіт Руссо. Виникає після ходів 1. e4 e5 2. Кf3 Кc6 3. Сc4 f5. Запропонований американцем Еженом Руссо

Напіввідкриті гамбіти

• Сицилійський гамбіт: 1. e4 c5 2. b4
• Скандинавський гамбіт: 1. e4 d5 2. exd5 c6

Закриті гамбіти

• Ферзевий гамбіт. Зазвичай так називають відмовлений ферзевий гамбіт який зустрічаєтья набагато частіше за прийнятий ферзевий гамбіт. Починається ходами 1. d4 d5 2. c4
• Прийнятий ферзевий гамбіт: 1. d4 d5 2. c4 dxc4
• Гамбіт Блюменфельда: 1. d4 Nf6 2. c4 e6 3. Nf3 c5 4. d5 b5
• Будапештський гамбіт: 1. d4 Nf6 2. c4 e5
• Контргамбіт Альбіна: 1. d4 d5 2. c4 e5
• Волзький гамбіт. Виникає у захисті Беноні: 1. d4 Nf6 2. c4 c5 3. d5 b5
• Гамбіт Стаунтона. Виникає у голландському захисті: 1. d4 f5 2. e4

Література

• Шахматы: Энциклопедический словарь/Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва:Советская энциклопедия, 1990. — 621 с.