Гамкрелідзе Реваз Валеріанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Реваз Валеріанович Гамкрелідзе
Народився 4 лютого 1927(1927-02-04) (87 років)
Кутаїсі, Грузія
Галузь наукових інтересів математик
Заклад Математичний інститут імені В. А. Стєклова РАН
Alma mater Московський університет
Вчене звання професор (1966)
Науковий ступінь Доктор фізико-математичних наук (1960)
Науковий керівник Понтрягін Лев Семенович
Нагороди Ленінська премія
Примітки академік російської та грузинської академій наук

Реваз Валеріанович Гамкрелідзе (груз. რევაზ გამყრელიძე; * 4 лютого 1927(19270204), Кутаїсі) — грузинський та російський математик, фахівець в області теорії диференціальних рівнянь, алгебраїчної топології і теорії оптимального управління. Брат академіка РАН, президента Грузинської академії наук Тамаза Гамкрелідзе

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив механіко-математичний факультет (1950) та аспірантуру (1953) Московського університету. З 1953 працює в Математичному інституті ім. В. А. Стєклова РАН. Молодший, старший науковий співробітник відділу топології, головний науковий співробітник Математичного інституту ім. В. А. Стєклова АН СРСР (1953—1988). Доктор фізико-математичних наук (1960). Затверджений у званні професора за спеціальністю «диференціальні та інтегральні рівняння» (1966). Завідуючий відділом Математичного інституту РАН (1988—1997).

Головний редактор реферативного журналу «Математика» (з 1961).

Звання та нагороди[ред.ред. код]

Член-кореспондент РАН по Відділенню математики (математика, в тому числі прикладна математика) з 29 грудня 1981, академік по Відділенню математичних наук (математика) з 22 травня 2003 р., академік АН Грузинської РСР (1969). Почесний іноземний член Американської академії мистецтв і наук у Бостоні (1978).

Ленінська премія (1962).

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Область наукових інтересів: теорія звичайних диференціальних рівнянь та їх додатків, математична теорія оптимальних процесів, алгебраїчна топологія і алгебраїчна геометрія, теорія управління та ін.

Отримав важливі результати з теорії оптимальних процесів, що мають застосування до проблем автоматичного регулювання.

Основні наукові праці[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Бородін О. І., Бугай А. С. Біографічний словник діячів у галузі математики. Київ: Радяньска школа, 1979. (Бібліогр.);
  • Математический энциклопедический словарь. М., Сов. энциклопедия, 1988
  • Оптимальное управление, дифференциальные уравнения и гладкая оптимизация: Сб. ст. К 70-летию со дня рождения члена корреспондента РАН Реваза Валериановича Гамкрелидзе / [Редкол. Е. Ф. Мищенко (отв. ред.) и др.]. М.: Наука, 1998.

Джерела[ред.ред. код]