Ганачівка
| село Ганачівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Львівський район |
| Громада | Перемишлянська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1394 |
| Населення | 466 |
| Площа | 3,670 км² |
| Густота населення | 126,96 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81210 |
| Телефонний код | +380 3263 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°42′37″ пн. ш. 24°25′16″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
256 м[1] |
| Відстань до обласного центру |
45 км[2] |
| Відстань до районного центру |
12 км[3] |
| Найближча залізнична станція | Старе Село |
| Відстань до залізничної станції |
21 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81210, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Станимир, вул. Петра Колодія, 7[4] |
| Сільський голова | Нецкар Микола Петрович[4] |
| Карта | |
  Ганачівка | |
 Ганачівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ганачі́вка — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Перемишлянська міська рада. Населення становить 466 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Село вперше згадується 5 листопада 1394 року у заповіті представника боярського роду Ходорівських Дмитра Васька Волчковича.[5][6].
У 1927 році Ганачівка була у власності графа Альфреда Потоцького та Т. Вірк. На той час в селі мешкало 673 особи. В селі був коваль Я. Ільків та працював млин А. Стрікса.[7] У 1944 році граф Альфред Потоцький виїхав до Перу.[8]
Неподалік Ганачівки до 1944 року розташовувалося село Ганачів, знищене 2 травня 1944 року військами СС, мешканців якого захищали[pl] підрозділи АК під командуванням Яна Антонова «Майка».[9][10][11].
Боротьба ОУН-УПА з комунізмом[ред. | ред. код]
1 червня 1945року в селі Ганачівка НКВС влаштувала засідку,в яку потрапили розвідники із сотні УПА "Свободи" . 5 повстанців окупанти заахопили в полон .[12]
22 травня 1949р в селі Ганачівка був вбитий голова сільради Козак. У відповідь на це із села радянська влада депортувала 4 сім'ї.[13]
Археологічні знахідки[ред. | ред. код]
У липні 2008 року археологічна експедиція лабораторії археологічних досліджень НДЛ-81 історичного факультету Львівського національного університет імені Івана Франка на чолі з доцентом кафедри археології, історії стародавнього світу та середніх віків Романом Берестом відкрила поблизу села Ганачівка велике поселення липицької культури (II–III ст. н. е.). Серед знайдених речей — унікальна пам'ятка — дитяча іграшка, якій близько 2 тисяч років.
За словами Романа Береста, поблизу села Ганачівки планувалося спорудження кількох ставків, і археологи вирішили провести перед будівництвом розвідку. Оскільки перед археологами тут вже трохи «попрацював» бульдозер, то історикам не потрібно було докладати великих зусиль, щоб відкрити залишки поселення. Серед знайдених речей численні зразки кераміки (тут знаходився значний гончарний центр), вироби з металу, фібула, скляна намистина і найцікавіша — глиняна дитяча іграшка у вигляді птаха.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Церква Собору святого Йоана Хрестителя (розібрана наприкінці XVIII століття);
- Церква святого Миколая, споруджена у 1800 році як костел святої Марії Магдалини. Нині належить до Перемишлянського деканату Львівської єпархії ПЦУ.
- Церква святого Миколая, споруджена у 1910 році. Нині належить до Бібрського деканату, Стрийської єпархії УГКЦ.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- На сільському цвинтарі поховано видатного українського скульптора Григорія Кузневича.
- Гопко Ганна Миколаївна
Галерея[ред. | ред. код]
-
Могила скульптора Григорія Кузневича в с. Ганачівка на місцевому цвинтарі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Прогноз погоди в с. Ганачівка. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ Маршрут «Ганачівка — Львів». Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 14 лютого 2020.
- ↑ Маршрут «Ганачівка — Перемишляни». Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 14 лютого 2020.
- ↑ а б Станимирська сільська рада. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
- ↑ Пшик В. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів // Галицька брама. — Львів, № 3—4 (51-52). — березень—квітень 1999. — С. 6—7.
- ↑ Abraham W. Jakub Strzemię (błogosławiony; ok. 1340-1409). — Kraków: Akademia Umiejętności, 1908. — S. 96—99. (пол.)
- ↑ Spotkania Świrzan. — Nr. 38. — 2000. — S. 38. (пол.)
- ↑ https://www.polskieradio.pl/398/7856/Artykul/2397417,До-Польщі-повернулися-вивезені-під-час-війни-картини До Польщі повернулися вивезені під час війни картини
- ↑ Hanaczów [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Pierwsza obrona Hanaczowa [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Druga obrona Hanaczowa [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Сотня УПА "Свободи" (PDF). https://shron1.chtyvo.org.ua/Romaniuk_Mykhailo/Sotnia_UPA_Svobody.pdf?. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2021.
- ↑ ЦАГО ф. 1, оп. 23, спр. 5944, apк. 25-30. оригінал'.
Джерела[ред. | ред. код]
- Akta grodzkie i ziemskie z czasu Rzeczypospolitej Polskiej, z Archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie // wyd. L. Tatomir, F. X. Liske, A. Prochaska. — t. XIV. — S. 473. (пол.)
- Hanaczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 24. (пол.). — S. 24.
- Hanaczówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 24. (пол.). — S. 24.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |