Гангрена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гангрена
ULCERCELLULITIS1.JPG
Гангрена ноги — суха посередині, волога — по краях
МКХ-10 R02, I70.2, E10.2, I73.9
DiseasesDB 19273
MeSH D005734

Гангре́на (грец. γάγγραινα «виразка, що роз'їдає») — вид змертвіння (некрозу) будь-якої ділянки тіла або органа внаслідок відмирання їх клітин, викликане комплексними змінами в тканинах.

Найчастіше спостерігається гангрена пальців, жовчного міхура, частини кишечника тощо.

Причини виникнення гангрен[ред.ред. код]

Гангрени спричинюються гіпоксією тканин, яка є наслідком гострого порушення кровообігу і нервової регуляції.

Це буває при травмах, коли порушується цілісність судин та нервів, закупорці магістральних артерій, черевної аорти тромбами і емболами, тромбозі глибоких вен, артеріосклерозі, ендартеріїті облітеруючому, опіках, порушенні обміну речовин тощо.

Розвиток і види гангрен[ред.ред. код]

Суха гангрена пальців руки

Залежно від перебігу, тобто типу некрозу, розрізняють гангрену суху, вологу. Окремо вирізняють газову.

Суха гангрена — розвивається при швидкому припиненні припливу крові до тканин; ділянки ущільнюються і набувають темно-бурого або чорного кольору, тобто муміфікується.

Суха гангрена може перейти у вологу, і навпаки.

Волога гангрена частіше розвивається при неможливості висихання — головним чином, у внутрішніх органах, і супроводжується гнильним розпадом змертвілих тканин. Дуже часто при вологій гангрені виникає вторинне інфікування змертвілих тканин патологічними збудниками, в зв'язку із повною відсутністю місцевого імунітету.

Газова гангрена — є гострою анаеробною інфекцією, яка має несприятливий перебіг і потребує спеціальних заходів та методів лікування. Важливим є те, що це є в першу чергу інфекція, тому перебіг, прояви, перша медична допомога, лікування та догляд кардинально відрізняються від таких при вологій чи сухій гангренах.

За етіологією гангрени можуть бути інфекційні (найчастіше), також травматичні, алергічні, токсичні та комбіновані (часто).

Лікування[ред.ред. код]

Лікуванням гангрен є усунення основних захворювань, що спричинили розвиток даного розладу. Також, вологу гангрену намагаються «перевести» у суху. З цією метою використовують комплексне консервативне лікування, котре обов'язково включає антибіотики, місцеве застосування мазей та присипок, препарати що покращують кровопостачання та впливають на реологічні властивості крові та інш..

Проте, у багатьох випадках лікування медичними засобами гангрен є малоефективним. Крайнім, і доволі частим, заходом при лікуванні є хірургічне втручання — ампутація змертвілих органів або тканин.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Скрипниченко Д. Ф. Хірургія: Підручник.- 4-е вид., випр. і доповн.-К.:Вища шк., 1992.- 581 с.:іл. (С.330-332, 362–365) ISBN 5-11-003837-6
  2. Сухарєв І. І. Гангрена., Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Т.2, К., 1978, стор. 477