Махатма Ганді
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Махатма Ґанді | |
| मोहनदास करमचंद गांधी | |
 Індійський "Батько Нації" |
|
| Ім'я при народженні: | Мохандус Карамчанд Ґанді |
|---|---|
| Дата народження: | 2 жовтня, 1869 |
| Місце народження: |  Порбандар, Ґуджарат |
| Дата смерті: | 30 січня 1948 (78 років) |
| Місце смерті: |  Нью Делі, Індія |
| Громадянство: | Індія |
| Рід діяльності: | філософ, політичний мислитель, політик, один з лідерів національно-визвольного руху Індії |
Моха́ндус Карамча́нд Ґа́нді (гуджараті મોહનદાસ કરમચંદ ગાંધી, гінді मोहनदास करमचंद गांधी, МФА: [moːhənd̪aːs kərəmtʃənd̪ gaːnd̪ʱiː], Махатма Ґанді) (2 жовтня 1869 - 30 січня 1948) - один з керівників і ідеологів національно-визвольних рухів Індії. Його філософія ненасилля вплинула на національні і міжнародні рухи прихильників мирних змін.
Батько Ґанді був міністром у декількох князівствах півострова Катхіявар. Ґанді ріс у родині, де дотримувалися звичаїв індуїстської релігії, що не могло не вплинути на формування його світогляду. В 13 років одружився з Кастурбай, своєю ровесницею, у сім'ї народилось 4 синів, від найстаршого Ганді відмовився,через пияцтво і розпустність останнього, котрий невдовзі помер від сифілісу. Одержавши в 1891 році юридичну освіту в Англії, Ґанді до 1893 року займався адвокатською практикою в Бомбеї. В 1893-1914 рр. служив юрисконсультом гуджаратської торговельної фірми в Південній Африці. Тут Ґанді очолив боротьбу проти расової дискримінації та утиску індійців, організовував мирні демонстрації, писав петиції на ім'я уряду. У результаті південноафриканським індійцям удалося домогтися скасування деяких дискримінаційних законів.
У Південній Африці Ґанді виробив тактику ненасильницького опору (сатьяґрахи). Під час англо-бурської (1899-1902) та англо-зулуської (1906) війн Ґанді створив санітарні загони з числа індійців для допомоги англійцям, хоча, за його власним визнанням, вважав справедливою боротьбу бурів і зулусів; свої дії він розглядав як доказ лояльності індійців до британської імперії, що, на думку Ґанді, повинно було переконати англійців надати Індії право на самоврядування.
Після повернення на батьківщину (січень 1915 року) Ґанді зблизився з партією Індійський національний конгрес і незабаром став одним із лідерів національно-визвольного руху Індії, ідейним керівником конгресу. Після 1-й світової війни Ґанді та його послідовники виступають на багатолюдних мітингах із закликами до боротьби проти англійського панування. Цю боротьбу Ґанді обмежував винятково ненасильницькими формами, засуджуючи будь-яке насильство з боку революційного народу.
Така позиція Ґанди відповідала інтересам індійської буржуазії, і партія Індійський національний конгрес підтримала її повністю. В 1919-1947 рр. Національний конгрес під керівництвом Ґанді перетворився в масову національну організацію, що користувалася підтримкою народу. Залучення мас у національно-визвольний рух є великою заслугою Ганді й джерелом його величезної популярності в народі.
Видатний індійський письменник, лауреат Нобелівської премії Рабіндранат Тагор назвав Ґанді «Магатмою», що означає "Велика душа". Під цим ім'ям він і увійшов до світової історії. Але сам Ґаді цього пафосного імені не любив і не хотів, щоб його так називали. гінді महात्मा, məhatma; з санскриту, mahātmā: — велика душа.
Ґанді був категоричним противником роз'єднання Індії за релігійною ознакою на Республіку Індію та Пакістан. Саме тому, присвятивши життя боротьбі за самостійність батьківщини (сварадж), він відмовився приймати участь у церемонії першого підняття прапору незалежної Індії в Делі. Ґанді помер не своєю смертю: у 1948 році його було вбито від руки індусського націоналіста, представника політичного руху "Хінду Махасабха", що заперечував можливість співжиття індусів і мусульман в єдиній індійській державі. Своїм політичним наступником Ґанді називав Джавахарлала Неру, першого прем'єр-міністра незалежної Республіки Індії.
Політична філософія Могандуса Ґанді не була забутою після його трагічної смерті. Його прямі послідовники розвивали в Індії політичне вчення ґандизму, але також життя та погляди Ґанді стали надхненними для визвольного руху чорношкірих американців та демократичних революцій у Європі. Опосередковано приклад Ґанді та його ідеї вплинули на філософію української Помаранчевої революції.
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
[ред.] Джерела і посилання
