Монґайт Ганна Вікторівна
| Ганна Монґайт | |
|---|---|
| Ганна Вікторівна Лошак | |
 | |
| Ім'я при народженні | Ганна Вікторівна Лошак |
| Народилася |
9 березня 1978[1] (46 років) Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
  |
| Діяльність | журналіст, телеведуча |
| Alma mater | Російський новий університетd (2008)[1] |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Перший канал[1], Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія[1], НТВ[1] і Дождь[1] |
| Батько | Віктор Лошак |
| Мати | Марина Лошак |
| Родичі | Лошак Андрій Борисович |
| IMDb | ID 11712657 |
Ганна Вікторівна Монґайт (уроджена Лошак; 9 березня 1978, Одеса, Українська РСР, СРСР) — російська журналістка та телеведуча єврейського[2] походження, шеф-редактор культурного мовлення телеканалу «Дождь»[3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 9 березня 1978 в Одесі в родині журналіста Віктора Лошака та галеристки Марини Лошак[4].
Освіта[ред. | ред. код]
Освіта — незакінчена вища[5]. У 1995-1997 проходила навчання на телевізійному відділенні факультету журналістики МДУ, але диплом про вищу освіту так і не отримала[6].
Друкована преса[ред. | ред. код]
Перша замітка Анни вийшла в «Известиях», коли їй було 13 років[5][6]. Потім, на початку 1990-х під ім'ям «Ена Лошак» Ганна працювала в «незалежній від дорослих газеті» «Дієслово».
У 16 років починає працювати в програмі «До 16 і старше» на «Першому каналі»[7]. Була шеф-редактором в програмах «Кіно + Т» та «Форма з Віктором Мізіано», що виходили на телеканалах РТР[7] та «Культура»[5].
На початку 2000-х працювала кореспондентом служби інформації телеканалу НТВ[8]. Готувала репортажі для телевізійних програм «Сьогодні», «Країна та світ»[9] та «Особистий внесок» з Олександром Герасимовим [10][11]. Також була шеф-редактором телепрограми «Все одразу!» з Петром Фадєєвим та Теклею Толстой на тому ж телеканалі.
З квітня 2005 [12] по червень 2008[13] вела авторську програму «Про арт» на телеканалі «Культура»[14].
З 2010 спільно з Ольгою Шакіні вела програму «Музи» (з 2011 «Музи. Нагінка») на телеканалі «Дождь»[15]. регулярно пише тексти про сучасні художників для журналу Tatler[16].
З 2011 вела програми «Міністерство культури» та «Backstage».
З 2012 веде програму «Перепостмодернізм» спільно з Денисом Катаєвим, а також «Тут і зараз» на телеканалі «Дождь».
Родина[ред. | ред. код]
- Батько — Віктор Лошак, журналіст.
- Мати — Марина Лошак, мистецтвознавець та галеристка, з 1 липня 2013 директор Державного музею образотворчих мистецтв імені А. С. Пушкіна[17].
- Двоюрідний брат — Андрій Лошак, журналіст[18].
- Чоловік — Сергій Монгайт, креативний директор дизайн-бюро Just Design[19].
- Син — Матвій (2008).
Фільмографія[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е https://rjc.ru/ru/structure/44-mongayt-anna-viktorovna
- ↑ Монгайт Анна Викторовна - Российский еврейский конгресс. rjc.ru. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Анна Монгайт. Столица FM. 1 лютого 2012. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ Анна Лошак: "Пора забыть про яйца Фаберже". Вечерняя Москва. 10 січня 2008. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ а б в Анна Лошак: я люблю фриков. ТВ Парк. 17 березня 2006. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ а б Анна Монгайт. Афиша. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ а б МОНГАЙТ (ЛОШАК) Анна Викторовна. Лабиринт. 6 лютого 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ Особое мнение. Эхо Москвы. 25 серпня 2004. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ Кто пришел на смену комсомолу?. НТВ, Яблоко. 29 жовтня 2003. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ О природе и о животных ТВ судит лучше, чем об обществе и человеке. Независимая газета. 20 лютого 2004. Архів оригіналу за 3 березня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ Владимир СОЛОВЬЕВ: "Здесь особо напрягаться не придется" — Известия. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ Новая культурная программа «Про АРТ» на телевидении [Архівовано 21 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Правда.Ру. — 2005. — 1 апреля.
- ↑ Про арт. Культура. 30 червня 2008. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ Я коллекционирую живопись глазами. Анна Лошак — ведущая телепрограммы "Про АРТ" о себе, семье, современном искусстве, симпатиях и антипатиях. Российская газета. 2 березня 2007. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ Анна Монгайт. Вокруг ТВ.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Дама сдавала в культурный багаж. Tatler. 1 червня 2009. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ Марина Лошак год работает директором Пушкинского музея. Ведомости. 11 липня 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ Кто кому в «Останкино» сват и брат?. Комсомольская правда. 22 червня 2005. Архів оригіналу за 9 лютого 2009. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ Дом телеведущей Анны Монгайт и основателя компании Just Design Сергея Монгайта. Часть 1. Дождь. 24 листопада 2012. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Анна Монгайт на сайті телеканалу «Дощ» [Архівовано 31 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Ганна Монґайт на сайті Індексмод Енциклопедії (Англійська)
- Анна Монгайт [Архівовано 15 квітня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Facebook
- Медведєв Сергій. Полювання на «Червоний Жовтень»: Культурний оазис або елітне житло? [Архівовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.]: [Інтерв'ю з Олександром ВИСОКІВСЬКЕ, Костянтином Михайловим та Ганною Монгайт] // Фінам FM. — 2012. — 1 лютого.
- Кронгауз Катерина. Вибори. Сонце пішло [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Велике місто. — 2012. — 4 березня.
- Канал «Дощ» попросили вибачитися перед інвалідами [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Lenta.ru. — 2012. — 23 березня.
- Міхєєв Сергій. Люди в білому. Названо переможців премії «Інновації» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Російська газета. — 2012. — 5 квітня.
- Лекції та майстер-класи: громадянин, поет і лауреати World Press Photo [Архівовано 27 червня 2013 у Wayback Machine.] // РІА Новини. — 2012. — 18 травня.
- Без купюр. У Москві пройшла церемонія вручення премії ТЕФІ-2011 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Lenta.ru. — 2012. — 30 травня.
- Холіну Аріна. Ми віримо, боїмося і просимо [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Сноб. — 2012. — 24 жовтня.
- На тижні [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Коммерсант. — № 209 (4994). — 2012. — 6 листопада.