Ганна де Боже

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ганна де Боже
Anne Beaujeu.jpg
Народився 3 квітня 1460(1460-04-03)
Жемап, Брабант
Помер 14 листопада 1522(1522-11-14) (62 роки)
Шантель
Проживання Франція
Ім'я при народженні Ганна Французька
Діяльність регент Франції
Титул принцеса, графиня
Термін 14831491
Конфесія католицтво
Батько Людовик XI
Матір Шарлота Савойська
Рід Валуа
Чоловік П'єр де Боже
Діти Карл де Бурбон, Сюзана де Бурбон
Blason fr Anne de Beaujeu.svg

Ганна де Боже (*3 квітня 1460 — 14 листопада 1522) — регент Франції у 14831491 роках, письмениця, історик.

Життєпис[ред.ред. код]

Походила з династії Валуа. Донька Людовика XI, короля Франції, та Шарлоти Савойської. Народилася у м. Жемап (сучасна Бельгія). Отримала гарну освіту. З дитинства розглядалася батьком як засіб розширення влади французьких королів на сусідні землі. Спочатку була заручена з Ніколя де Понт-Мусон, спадкоємцем герцогства Лотарингія. Проте згодом останній скасував заплановане весілля.

Втім у 1474 році вийшла заміж за П'єра, графа де Боже (згодом став герцогом де Бурбон). Перед смертю Людовик XI призначив свою доньку регентшою при малолітньому Карлі VIII, віддаючи шану її здібностям.

Регенство[ред.ред. код]

Спочатку значна кількість знаті та принців не визнали права Ганни де Боже та її чоловіка. Рух опору очолив Людовик Орлеанський, який сам мріяв стати регентом при малолітньому королі.

Щоб розв'язати протистояння Ганна де Боже зібрала Генеральні Штати у м. Тур у західній Франції — 5 січня 1484 року. За підсумками цих зборів було створено регентську раду з представників усіх провінції, а Ганна очолила цю раду. За це рішення на свою користь остання вимушена була передати суду ненависних радників свого батька — Жана Доя та Олив'є ле Дема, яких було страчено. Для зміцнення зовнішнього впливу надала підтримку Генріху Тюдору у боротьбі з Річардом III, королем Англії.

Втім Людовик Орлеанський не визнав рішення регентської ради і, спираючись на підтримку Генріха VII, короля Англії, Франциска II, герцога Бретані, а також великих феодалів у 1486 розпочав війну, яка отримала назву «Божевільної». Зрештою Ганна де Боже здобула перемогу у 1488 році у битві при Сент-Обен-дю-Корм'є, захопила Людовика Орлеанського у полон, запроторивши того до в'язниці.

У 1490 році, скориставшись смертю герцога Бретані, й намагаючись протидіяти планам імператора Максиміліана I одружитися на спадкомиці бретанського престолу, Ганна де Боже рушила до Бретані. Це відбулося настільки швидко та рішуче, що війська Бретані не зуміли протидіяти французам. Вже 19 грудня 1490 року у м.Ренн відбулося весілля Карла VIII та Ганни Бретонської.

Останні роки[ред.ред. код]

Після цього у 1491 році поступилася владою своєму братові. З цього моменту вона майже не займалася політичними справами, хоча деякий час залишалася при дворі свого брата, а згодом Людовика XII. Після смерті чоловіка у 1503 році більшість часу проводила у своїх замках.

Творчість[ред.ред. код]

Написала настанову «Листи до моєї доньки» для своєї малолітньої доньки. В подальшому цей твір слугував для виховання молодих аристократок. До того ж відповідала за освіту багатьох аристократок, зокрема Діани де Пуатье, Луїзи Савойської, Маргарити Австрійської.

Крім того, Ганна де Боже склала історичну працю, яка торкалася подій Столітньої війни — стосовно облоги м. Брест.

Родина[ред.ред. код]

Чоловік — П'єр II де Бурбон

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Yvonne Labande-Mailfert: Charles VIII et son milieu. 1470–1498. La jeunesse au pouvoir. Klincksieck, Paris 1975, ISBN 2-252-01726-0.
  • Diana Maury Robin, Anne R. Larsen and Carole Levin (2007). Encyclopedia of women in the Renaissance: Italy, France, and England. ABC-CLIO, Inc.