Ганнон Мореплавець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Подорож Ганнона
Ганнон Мореплавець
Народився 633 до н. е.({{padleft:-633|4|0}})
Помер 530 до н. е.({{padleft:-530|4|0}})
Підданство Карфагенске царство
Конфесія сонцепоклонник
Батько Гамількар Магонід
Матір Нагарісс
Рід Магоніди

Ганнон Мореплавець (VI ст. до н.е.) — відомий карфагенський флотоводець та мореплацевь. Здійснив першу відому в історії подорож вдовж берегів Африки. Походив з родини Магонідів.

Життєпис[ред.ред. код]

Був синон Гамількара Магоніда. Ганнон займав посаду суффета (судді) у Карфагені, яка по вазі порівнювалася посаді консула у Стародавньому Римі.

Точна дата подорожі Ганнона невідома. Це відбулося за одними відомостями 525 року до н.е., за іншими 470 р. до н.е. За рішенням Ради десяти - вищого органа управління Карфагена - його було призначено очолити експедицію, яка повинна була дослідити західні береги Африки та заснувати там нові карфагенські колонії. В експедиція відправили 60 пентеконтер — п'тидесятивесельних галер — та 30 тисяч осіб. Частина з них повинна була стати колоністами.

Спочатку експедиція на чолі з Ганноном пройшла вдовж північного узбережжя Африки, перетнули Стовпи Мелькарта (Гібралтарську протоку) й на значний час зупинилися у місті Гадес (сучасний Кадес). Потім експедицій відправилася на південно-захід. Під час подорожі Ганнон заснував декілька колоній - в гирлі ріки Сус (місто Фіміатріон), на мису Солоент. після тривалою зупинки на мису Солоент відправилася далі. Є відомості тільки про назви колоній - Карійська стіна, Гітт, Акра, Мелітта, Арамбіс, але неможливо достовірно визначити їх сучасне розташування. Відомо, що карфагеняні зупинялися на мису Кантен, в Могадрі та Ліксі.

Еспедиція пройшла вдовж узбережжя Африки до вулкану Камерун у Гвинейській затоці. Його Ганнон назван «Феон Охема» — «Колисниця богів». Після цього вони досягли затоки Габон (карфагенське — Південний Ріг). Тут вперше вони побачили горил. Після цього експедиція Ганнона повернула назад до Карфагену.

В Карфагені Ганнон склав опис своєї подорожі, який закарбував на кам'яній дошці, та поставив у храмі Баал-Хаммона. Під час зрійнування Карфигену Сципіоном вона загинула, але текст встигли скопіювати. Історія була написана на пунійській мофі (варіант фінікійської). Потім опис переклали на грецьку і під назвою "Періпл" (звіт про подорож) вона стала відомою в Стародавньому світі, а потім й у середньовічній Європі.

Подорож Ганнона було найзначнішим у стародавньому світі. Тільки в XV ст. португальці зуміли пройти до тих місць, де побував Ганнон. Але для цього ім знадобилося 40 років.

Джерела[ред.ред. код]

  • Donald Harden, The Phoenicians, (Penguin, Harmondsworth) 1971 (1962)
  • Herodotus, transl. Aubrey de Selincourt, Penguin, Harmondsworth, 1968 (1954)
  • B. H. Warmington, Carthage, (Penguin, Harmondsworth) 1964 (1960)