Ганнібал (син Гісгона)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ганнібал, Ганнібал Магонід (фінік. חַנבעל)- карфагенський полководець і державний діяч кінця -V ст. до н. е., син останнього онука Магона Великого Гісгона, небіж Ганнона Мореплавця.

У У 410 р. до н. е. був призначений головнокомандувачем ("рабімаханатом", фінік. רְבמחַנתְּ). У 409 р. до н. е. висадився із військом у Мотії. Еліми добровільно перейшли під владу Карфагена, Селінунт Ганнібал захопив попри відчайдушний спротив, а здобувши Гімеру, він її зруйнував разом з храмами - на знак помсти за загибель ганнібалового діда Гамількара у 480 р. до н. е.. Ганнібал взяв в облогу Акрагант, але невдовзі захворів і помер (406 р. до н. е.[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Діодор Сицилійський. Історична бібліотека, XIII, 86, 3