Ганнібал (син Гісгона)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ганнібал, Ганнібал Магонід (фінік. ![]()
![]()
![]()
![]()
)- карфагенський полководець і державний діяч кінця -V ст. до н. е., син останнього онука Магона Великого Гісгона, небіж Ганнона Мореплавця.
У У 410 р. до н. е. був призначений головнокомандувачем ("рабімаханатом", фінік. ![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
). У 409 р. до н. е. висадився із військом у Мотії. Еліми добровільно перейшли під владу Карфагена, Селінунт Ганнібал захопив попри відчайдушний спротив, а здобувши Гімеру, він її зруйнував разом з храмами - на знак помсти за загибель ганнібалового діда Гамількара у 480 р. до н. е.. Ганнібал взяв в облогу Акрагант, але невдовзі захворів і помер (406 р. до н. е.[1].
Примітки [ред.]
- ↑ Діодор Сицилійський. Історична бібліотека, XIII, 86, 3
