Ганс-Адам II Ліхтенштейн

Ліхтенштейн

Стаття з серії: Політика та уряд Ліхтенштейну

Конституція Князь Ганс-Адам ІІ Принц-регент Алоїз Уряд Прем'єр-міністр Адріан Гаслер Ландтаг Спікер Ландтагу Альберт Фрік Політичні партії Вибори: 2009, 2013 Міжнародні відносини Адміністративний поділ Населені пункти

Інші країни

Ганс-Адам II (* 14 лютого 1945) — князь держави Ліхтенштейн з 1989 року.

Життєпис

Народився у м. Цюріх (Швейцарія) у родині князя Франца Йозефа II (1906—1989) та Джорджіни Вілчек (1921—1989). Спочатку навчався у школі м. Вадуц, потім у Відні — Ліцеї Альпінум Цуоц. Після цього навчався в університеті м. Санкт-Галлен (Швейцарія), який закінчив у 1969 році, отримавши ступінь магістра в галузі ділового адміністрування та економіки.

Ганс-Адам II Ліхтенштейн

У 1984 році його призначають заступником Франца Йозефа II, а з 13 листопада 1989 року (після смерті батька) Ганс-Адам стає новим князем Ліхтенштейна. В цей час країна стикнулися з проблема незаконних фінансових операцій, відмивання коштів від наркоторгівлі. Намагання покласти цьому край з боку нового князя наштовхнулося на протидію з боку депутатів. Також проти Ганса-Адама виступив голова Конституційного суду Бернгард Вілле, який зазначив що князь не має права контролювати діяльність уряду. У відповідь князь Ліхтенштейна відмовився затвердити Вілле на його посаді. Б.вілле подав позов на князя до Європейського суду й виграв. Ганс-Адам II вимушен був також сплатити значний штраф.

Новий скандал щодо фінансових махінацій виник у зв'язку з публікацією у 1999 році у журналі «Шпігель» доповіді розвідки ФРН стосовно ситуації у Ліхтенштейні. Намагаючись навести лад у державі, Ганс-Адам запросив для ведення слідства прокурора Інсбрука — Карла Шпитцнера. Було проведено ретельне вивчення ситуації. Виявлено, що частина депутатів дійсно була пов'язана з картелями наркобаронів. Сумма, яка фігурувала ус праві, перевищувала сотні міліонів доларів. Ганс-Адам II зробив усе можливе, щоб депутати-злочинці потрапили за ґрати.

Наступним кроком князя стала боротьба з системою «брудних» грошей, які проходили скрізь банки Ліхтенштейна. 19 липня 2000 року об'єднання банків оголосило, що анонімні рахунки відкриватися не будуть, а термін «банківська таємниця» не повинен заважати надавати допомогу слідству. В протидію цьому ліберали пропонували ліквідувати монархію або суттєво обмежити владу князя. Але населення навесні 2001 року на чергових вибрах проголосували за консерваторів, яких підтримував Ганс-Адам.

Після цього у 2003 році він провів загальний референдум, де його піддані повинні були визначитися: потрібно чи ні залишатися Ліхтенштейну монархією, а також щодо прав князя. На цьому референдумі Ганс-Адам II здобув повну підтримку населення (87%), які висловилися за те, щоб монархія отримала більші повноваження.

Водночас за час правління Ганса-Адама II Ліхтенштейн став членом Організації Об'єднаних Націй.

15 серпня 2004 року управління справами у державі Ганс-Адам передав своєму старшому сину — Алоїсу, за собою залишив корону та право контролювати справи у князівстві. З приводу цієї події під стінами родинного замку було влаштовано бенкет для усіх підданих князя.

Титули князя Ганса-Адама

Князь Ліхтенштейн, герцог фон Троппау і Ягендорф, граф Рітберг, Остфрісланд і Вадуц, лорд Кюнрінге, Шелленберг, Фельдсберг, Кромау і Острау.

Цікаві факти

• Окрім виконання державних обов'язків Ганс-Адам служить у банку. Крім того він займається фермерством, виноградорством й виноробством (вино з Ліхтенштейна одне з найдорожчих у світі).
• Держава не витрачає на князя ніяких коштів. Свої витрати Ганс-Адам здійснює за власний рахунок. Його статки становлять близько 4 міліардів 37 міліонів доларів. Він навіть відмовився від 250 тисяч швейцарських франків, що належать йому за законом.
• Усі дороги Ліхтенштейна ремонтуються за рахунок особистих коштів князя
• Жителі князівства не сплачують податки на утримання князя та його родини.
• Ганс-Адам знає практично усіх мешканців країни у обличчя.

Родина

Дружина — Марія Аглая (1940), донька Фердинанда Карла, графа Кінскі фон Шинік і Теттау

Діти:

• Алоїс (1968), у шлюбі з Софі, донькою Макса Емануеля Баварського
• Максиміліан (1969) у шлюбі з Анджелою Браун
• Костянтин (1972) у шлюбі з графинею Марією Калнокі
• Тетяна (1973) у шлюбі з Пилипом фон Латорф

Див. також

• Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше

Джерела

• Wer ist wer- Wer tut was. Handbuch für das Fürstentum Liechtenstein. Frank P. van Eck Verlagsanstalt 1995, Seiten VII—IX Biografien der fürstlichen Familie.
• Hausgesetz des fürstlichen Hauses Liechtenstein vom 26.Oktober 1993. In: Liechtensteinisches Landesgesetzblatt, Jahrgang 1993, Nr.100, Ausgabe vom 6. Dezember 1993.