Ганс Вредеман де Вріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ганс Вредеман де Вріс
нід. Hans Vredeman de Vries
Fotothek df tg 0007051 Porträt ^ Maler ^ Architekt.jpg
Портрет Ганса Вредемана де Вріса.
Ім'я при народженні Hans Vredeman de Vries
Дата народження 1527
Місце народження Льовет або Леуварден
Дата смерті 1607
Національність фламандець німецького походження
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Жанр архітектурний пейзаж, проекти садів і паркових споруд
Напрямок відродження, маньєризм, раннє бароко
Роки творчості 1546–1605
Покровитель принц Морітц Нассау
Вплив Пітер Кук ван Альст
Вплив на Паулюс Вредеман де Вріс
Твори архітектурний пейзаж, проекти садів, фортифікаційних споруд

Ганс Вредеман де Вріс (нід. Hans Vredeman de Vries 1527 ? - 1607 ? ) — нідерландський архітектор, фортифікатор, інженер, художник, гравер доби відродження, маньєризму і раннього бароко.

Життєпис[ред.ред. код]

Ганс Вредеман де Вріс. «Проект ротонди», видання 1601 р.

Народився в місті Леуварден, Фрісландія, на півночі Нідерландів. Точної дати народження невідомо. За даними історіографа Карела ван Мандера народився у 1527 р. в родині емігрантів з Німеччини (батько був військовим).

Наполегливо вивчав трактати Вітрувія та Себастьяно Серліо в перекладах свого вчителя Пітера Кука ван Альста. Почалися його мандри нідерландськими містами. Мешкав у місті Мехелен, де органістом місцевої церкви працював його брат Себастьян Вредеман де Вріс. Перебуваючи у Південних (Іспанських) Нідерландах брав участь в декоруванні церемоніальних парадів на честь іспанських імператорів Карла V та його сина Філіпа ІІ.

Ганс Вредеман де Вріс обрав кар'єру архітектора і військового фортифікатора. Але роками займався декором і створив чимало проектів декору світських споруд. Ретельно вивчав перспективу і створив низку гравюр з власними проектами архітектурних перспектив, садових павільйонів і палаців. Частку власних ідей в архітектурі переніс в картини олійними фарбами, але зажив європейської слави саме графічними творами[1].

Згодом оселився в місті Антверпен, відомому мистецькому центрі Південних (Іспанських) Нідерландів. 1563 року в Антверпені була надрукована його книга «Архітектура».

Дотримувався протестантизму, перебуваючи в католицькому оточенні. В роки іконоборства і початку Реформації був вимушений тікати з Іспанських Нідерландів в протестантську Німеччину, рятуючи власне життя від каральних експедицій Алессандро Фарнезе.

Працював у Франкфурті і у Вольфенбюттелі, де створив новий план розпланування міста та фортеці. Замовником плану і споруд був Юліус, герцог Брауншвейг-Люнебургзький. Герцог помер і проект архітектора не був здійснений.

Ганс Вредеман де Вріс мимоволі став мандрівним майстром і працював в німецьких на той час містах Гамбург, Данциг (1592), у Празі (1596). В резиденції австрійського імператора Рудольфа ІІ (Градчани) створив декілька архітектурних перспектив. Мав власні завдання і Пауль Вредеман де Вріс, син і помічник батька.

1600 року перебрався в спокійний і протестантський Амстердам. Його покровителем став принц Морітц Нассау.

У 1604 році зробив спробу влаштуватися викладачем з перспективи і архітектури у Лейденський університет. Але керівництво університету, що мало власне самоврядування, де Врісу відмовило, незважаючи на патронаж принца Морітца.

1604 року вже літньою особою побачив надрукованим власний трактат «Perspectiva dat is de hooch gheruemde conste…».

Родина[ред.ред. код]

Був одружений. Мав синів Паулюса (1567–1617) та Соломона (1556–1603), котрі теж були художниками. Син Паулюс супроводжував батька у його вимушених мандрах разом із його учнем і помічником Хендріком Артсом (? 1565–1603).

Смерть[ред.ред. код]

Точної дати смерті Ганса Вредемана де Вріса невідомо. За останню беруть 1607 рік. Спадкоємцем майна художника і гравера був син Пауль, що перебувв на той час у місті Гамбург.

Вибрані архітектурні гравюри[ред.ред. код]

Архітектурні фантазії олійними фарбами[ред.ред. код]

«Фантазійні споруди в садах доби відродження», до 1600 р. Музей красних мистецтв, Страсбур.

Ганс Вредеман і садова тематика[ред.ред. код]

Докладніше: Сад бароко
Ганс Вредеман. Садок на рівні другого поверха, фрагмент гравюри «Місто на пагорбах», видання 1601 р.
Ганс Вредеман. Типовий голландський ренесансний сад (відокремленість парканами, асимерично вибудований палац, нескладний фонтан в центрі саду). 1601 р.

На відміну від пізніх садів Італії, де переважали парадність і пафос, в садах Нідерландів анахронічно затрималась стилістика саду відродження - невеликі розміри, інтимність, геометризм, увага до квітів і запашних трав ( чого не було в Італії). Ренесансна садівнича традиця в Нідерландах затрималась набагато довше, ніж в самій Італії[4] . Корективи вносили нерівномірність, несінхронність темпів культурного розвитку навіть сусідніх країн.

Умови для створення масштабних і парадних садів в країні були надто обмежені. Зазвичай це додатки до палаців небагатьох аристократів чи новітніх багатіїв, орієнтованих на французькі зразки.Палац посідав геометричний центр ділянки і крізь нього таки проходила центральна вісь ділянки, якщо за зразок брався французький сад. Але національною голландською особливістю часто була асиметрія в розташуванні помешкання володаря, його бічне розташування, а сад мав додаткові ділянки, де окрім квітів вирощували запашні трави, овочі, фруктові дерева. В відпочивальній зоні облаштовували зелені кабінети, кожний з власним наповненням (запашні трави, фонтан, ягідні кущі, плодові дерева). Центральна алея не була широкою, хоча добре поєднувала кабінети між собою. Використовували як невеликі тераси, так і рослини у горщиках на рівні другого поверху. Згодом мініатюрні сади почали створювати на пласких дахах галерей — на насипних грунтах на рівні другого поверху. Так відродилась традиція верхових садів, відомих з часів Семіраміди.

Парадними були невеликі ділянки партерів, голландський сад не гнався за парадністю, а надавав перевагу відокремленості, умовам до спостережень і серйозного спілкування. Сади голландців швидко стали сюжетами для картин та гравюр. Численні гравюри садової тематики створювали Ганс Вредеман де Вріс та його син Пауль.

Особа перехідної доби, Ганс Вредеман де Вріс дивно поєднав у власних гравюрах три стилістики 16 століття - пізнє відродження, маньєризм і раннє бароко. Адже він мимоволі працював у періферійних містах Європи, віддалених від Риму і Парижу. В Амстердам, Гамбург, Данциг, навіть у Прагу нові ідеї приходили з запізненням, породжуючи компромісні варіанти в двох або навіть в трьох стилістиках. Помітні обмеження в садівництво вносило і георгафічне розташування країн : так, звичне для спекотної Італії було неможливим у холодній Швеції при збереженні навіть єдиної стилістики. Ренесансні традиції голландського садівництва виступали тут посередником між культурним надбанням італійців і північних країн. Відомо, що Андре Молле написав трактат з садівництва (« Сад насолод») для королеви Швеції Христини на основі саме голландського ( неіталійського ) досвіду.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «История живописи Александра Бенуа», «Нидерландская живопись в эпоху ренессанса», IX — Архитектурная живопись
  2. https://archive.org/stream/variaearchitectu00vred#page/n3/mode/1up
  3. Никулин Н. «Нидерландская живопись 15-16 веков в Эрмитаже», Л, «Аврора», 1972
  4. «Парки. Сады». (0тветств. редактор Ананьева А.) М., «Аванта», 2004, с. 76

Джерела[ред.ред. код]

  • «Vredeman de Vries, Hans». Winkler Prins encyclopedia (8 ed.). 1975.
  • Lombaerde, Piet (2005). Hans Vredeman de Vries and the «Artes Mechanicae» revisited. Brepols.
  • Никулин Н. «Нидерландская живопись 15-16 веков в Эрмитаже», Л, «Аврора», 1972

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]