Ганс Гольбейн Старший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ганс Гольбайн старший)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Гольбейн Старший
Hans Holbein der Ältere
Ганс Гольбейн старший, автопортрет
Народження 1465(1465)
Аугсбург, Баварія[1]
Смерть 1524(1524)
  Базель, Швейцарія
Національність Німеччина Німеччина
Країна  Священна Римська імперія
Жанр живопис
Діяльність художник, ксилограф, ілюстратор, унаочнювач
Напрямок німецьке Відродження
Роки творчості 1475[2]1524[2]1524[2]
Твори Basilica Santa Maria Maggiored і Basilica San Paolo fuori le murad
Діти Ambrosius Holbeind[3] і Ганс Гольбайн молодший[3]
Брати, сестри Sigmund Holbeind[4] і Anna Burgkmaird[5]
Родичі Mair von Landshutd[3] і Ганс Бургкмайр
Роботи в колекції Штедель, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Національна галерея мистецтв, Художній музей Базеля, Національний музей старовинного мистецтва, Музей мистецтв Толедо, Вустерський музей мистецтв, Музей Унтерлінден, Баварські державні колекції картинd, Гравюрний кабінет (Берлін), Державна галерея мистецтв (Штутгарт)d, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Братиславська міська галереяd, Берлінська картинна галерея і Національна галерея

CMNS: Ганс Гольбейн Старший у Вікісховищі

Ганс Гольбейн Старший[6][7], також Гольбайн[8] (нім. Hans Holbein der Ältere, 1465(1465) — 1524) — німецький живописець. Він був старшим у відомій родині художників, до якої належали його брат Зигмунд Гольбейн і сини Амброзіус Гольбейн та Ганс Гольбейн молодший.

У ранніх творах помітний вплив фландрської школи, а також Мартіна Шонгауера. У пізніших — вплив італійського Відродження. Деякі його роботи раніше приписувалися юнацького періоду його знаменитішого сина і тезки.

Головний представник реалістичного напряму в швабській школі. Натуралізм, сповнений життя і характерності, не позбавлений благородства.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Марія з ангелами, бл.1505