Ганс Гросс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ганс Гросс (нім. Hans Gross; 26 грудня 1847, Грац - 9 грудня 1915) — австрійський юрист і кримінолог, основоположник криміналістики, автор робіт, що показують значення застосування природничих і точних наук до завдань розкриття злочинів і виявлення злочинця. Батько псіхоаналітика Отто Гросса.

Закінчив Грацький університет. З 1869 по 1897 працював судовим слідчим у Чернівцях. За цей час розробив систему рекомендацій з розслідування злочинів, яка лягла в основу фундаментальної роботи «Керівництво для судових слідчих, чинів жандармерії і поліції» (1893).

Хоча не отримав докторського ступеня, в 1897 році став професором кримінально-виконавчого права в Чернівецькому університеті. У 1902 році перейшов в Празький університет, а з 1905 року став викладачем університету Граца.

«Керівництво» було перекладене на багато європейських мов (перший переклад на російську вийшов у 1895-1896 роках). Третє видання (1898 рік) вийшло під назвою: «Керівництво для судових слідчих як система криміналістики». Термін криміналістика був введений Гроссом і надалі дав назву науці про розслідування злочинів.

Автор першої серйозної роботи з судової психології («Криміналістична психологія», 1898). Узагальнив поліцейський досвід збирання доказів, описав побут і жаргон професійних злочинців, застосування в слідчій діяльності останніх наукових відкриттів (наприклад, рентгенівських променів), а також навів опис багатьох кримінальних справ; заснував перший криміналістичний журнал «Archiv für Kriminalanthropologie und Kriminalistik», головним редактором якого був з 1898 року до своєї смерті.

У 1912 році заснував в Граці Інститут криміналістики та перший у світі музей криміналістики.

Посилання[ред.ред. код]