Ганс Карл Артманн
| Ганс Карл Артманн | |
| Hans Carl Artmann | |
 Ганс Карл Артманн, 1974 |
|
| Псевдоніми, криптоніми: | Іб Гансен |
|---|---|
| Дата народження: |
12 червня 1921 |
| Місце народження: |
Відень |
| Дата смерті: |
4 грудня 2000 (79 років) |
| Місце смерті: |
Відень |
| Національність: |  Австрія |
| Мова творів: | німецька, віденський діалект |
| Рід діяльності: | поет |
| Премії: |
Велика державна премія Австрії - 1974 |
Ганс Карл Артманн, часто Г.К.Артманн, а також Іб Гансен (нім. Hans Carl Artmann, 12 червня 1921, Відень – 4 грудня 2000, там само) – австрійський поет, прозаїк, драматург, перекладач, найчільніший представник німецькомовної експериментальної літератури.
Зміст |
Біографія [ред.]
Син шевця. Брав участь у Другій світовій війні, був тяжко поранений. Дебютував у 1947, друкувався в газетах, писав для радіо. В 1951 заснував Віденську школу авангардної поезії. З 1954 багато мандрував, був у Голандії, Бельгії, Франції, Іспанії, в 1961-1965 проживав у Швеції, потім у Берліні й Зальцбурзі. В 1973 заснував Анти-ПЕН клуб і Грацьке авторске співтовариство – найбільшу асоціацію австрійських письменників поряд з ПЕН-клубом, став його першим президентом.
Творчість [ред.]
Писав переважно віденським діалектом, а також німецькою, поєднуючи образи фольклору й дитячої поезії з поетикою футуризму й сюрреалізму, підкресленим смисловим абсурдизмом й невтримним словесним експериментаторством. Перекладав з кількох мов, зокрема твори Війона, С.Тернера, Кальдерона, Кеведо, Лопе де Вега, Тірсо де Моліна, Мольєра, Гольдоні, Бомарше, Маріво, Лабіша, Фейдо, Жаррі, Хольберга, Стріндберга, Е.Ліра, Лавкрафта та ін. Виступав як кіносценарист і лібретист (співпрацював з Х.К. Грубером та ін.). Автор дитячих книжок, переклав один з томів коміксу «Пригоди Астерікса».
Вибрані твори [ред.]
- 1954: Der Knabe mit dem Brokat, лібретто камерної опери
- 1958: med ana schwoazzn dintn. gedichta r aus bradnsee
- 1959: hosn rosn baa (в співарторстві з Герхадом Рюмом та Фрідріхом Ахляйтнером)
- 1959: Von denen Husaren und anderen Seil-Tänzern
- 1959: das suchen nach dem gestrigen tag oder schnee auf einem heißen brotwecken
- 1966: verbarium
- 1967: Grünverschlossene Botschaft
- 1968: Frankenstein in Sussex, Fleiß und Industrie
- 1968: Baladn (за Франсуа Війоном)
- 1969: Mein Erbteil von Vater und Mutter
- 1969: Die Anfangsbuchstaben der Flagge
- 1969: ein lilienweißer brief aus lincolnshire. gedichte aus 21 jahren
- 1970: The Best of H.C. Artmann
- 1970: Grammatik der Rosen. Gesammelte Prosa
- 1971: How much, Schatzi?
- 1972: Der aeronautische Sindtbart oder Seltsame Luftreise von Niedercalifornien nach Crain
- 1972: Das im Walde verlorene Totem
- 1974: Unter der Bedeckung eines Hutes
- 1975: Aus meiner Botanisiertrommel
- 1978: Nachrichten aus Nord und Süd
- 1982: Die Sonne war ein grünes Ei
- 1984: Nachtwindsucher - Einundsechzig österreichische Haiku
- 1993: Der Schlüssel zum Paradies: Religiöse Dichtung der Kelten
- 1993 Das poetische Werk
- 2001: Ich bin Abenteurer und nicht Dichter: Aus Gesprächen mit Kurt Hofmann
- 2003: Sämtliche Gedichte
- 2005: Derr Herr Norrrdwind, опера для дітей, музика ХК Грубера
Визнання [ред.]
Лауреат Великої державної премії Австрії (1974), Літературної премії Відня (1977), Зальцбурга (1991) та провінції Штирія (1999), премій Ґрільпарцера (1992) й Бюхнера (1997), почесний доктор Зальцбурзького університету (1991).
З 2004 у Відні присуджується пермія Г.К. Артманна.
Українські переклади Артманна [ред.]
Українською мовою поезії Артманна перекладали Роман Осадчук та Мойсей Фішбейн.
Див. Двадцять австрійських поетів ХХ сторіччя, пер. з німецької, вид. Юніверс, Київ, 1998, с. 149-157
Література [ред.]
- Rabisch P. H.C. Artmann: ein Versuch über die literarische Alogik. Wien: Schendl, 1978
- Donnenberg J. Pose, Possen und Poesie: zum Werk Hans Carl Artmanns. Stuttgart: Akademischer Verlag Heinz, 1981
- Fuchs G., Wischenbart R. H.C. Artmann. Graz: Literaturverlag Droschl, 1992
- Lajarrige J. Hans Carl Artmann, tradition littéraire et exercices de style: la mémoire ouverte ou la mort déjouée. Stuttgart : H.-D. Heinz, 1992
- Röbl H. Die Fahrt zur Insel Nantucket: einige ausgewählte theaterstücke als Beispiel für H.C. Artmanns poetische Verfahren. Stuttgart: H-D Heinz, 1998
- Kaar S. a.o. Donauweibchen, Dracula und Pocahontas: H.C. Artmanns Mythenspiele. Wien: Praesens, 2003
Посилання [ред.]
- [1] (нім.)
- Г.К.Артманн на сайті IMDB
