Гапочка Микола Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гапочка.
Гапочка Микола Михайлович
Народився 4 квітня 1951(1951-04-04) (73 роки)
Маньківка, Білокуракинський район, Луганська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Білокуракине
Діяльність політик
Alma mater Луганський національний аграрний університет і Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Членство Верховна Рада України IV скликання
Посада Народний депутат України четвертого скликання
Термін 2002–2006
Партія Аграрна партія України
Конфесія православний
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Україна Народний депутат України
4-го скликання
За єдину Україну! 14 травня 2002 — 25 травня 2006

Микола Михайлович Гапочка — український політик, член Аграрної партії України, народний депутат Верховної ради України четвертого скликання. Народився 4 квітня 1951 року у селі Маньківка, Білокуракинський район Луганської області. Батько Михайло Андрійович (1924–2005) і мати Марія Іллівна (1924 року народження); дружина Надія Петрівна (1951 року народження) — швачка; має двох синів: Андрія (1973 року народження) та Володимира (1978 року народження).

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Гапочка народився 4 квітня 1951 року у селі Маньківка, Білокуракинський район Луганської області.[1]

Закінчив у 1987 році Луганський сільськогосподарський інститут, за фахом «Сільськогосподарське будівництво» — інженер-будівельник.

Закінчив Східноукраїнський державний університет, за фахом юрист.[2]

З листопада 1967 року по листопад 1970 працював теслею, з лютого 1972 року по грудень 1973 — муляром ПМК № 6 тресту «Старобільськсільбуд».

З листопада 1970 року по листопад 1972 — працював секретарем комсомольської організації, з лютого 1973 року по серпень 1975 — завідувачем відділу Білокуракинського РК ЛКСМУ.

З жовтня 1975 року по вересень 1977 — працював інженером з техніки безпеки, з травня 1978 року по листопад 1983 — начальник ПМК-154, трест «Старобільськсільбуд».

З листопада 1983 року по лютий 1986 — голова Білокуракінської селищної ради народних депутатів, лютий 1983 року — квітень 1988 — заступник голови Білокуракинського районного агропромислового об'єднання. З квітня 1988 року по лютий 1989 — заступник голови РАПО, голова Білокуракінського райагробуду. З лютого 1989 року по грудень 1990 заступник голови Білокуракинського районного агропромислового об'єднання. З грудня 1990 по січень 1992 — заступник голови, а з лютого 1992 по липень 1994 — перший заступник голови об'єднання «Луганськоблагробуд».

З липня 1994 року по серпень 1995 — голова Білокуракинської райради народних депутатів. З серпня 1995 по жовтень 1996 — голова Білокуракінської райдержадміністрації Луганської області[3][4]. З жовтня 1996 по травень 1998 — заступник голови з питань АПК, з травня 1998 року по листопад 2001 року перший заступник голови Луганської облдержадміністрації[5]. З листопада 2001 року по квітень 2002 — перший заступник Голови Державного комітету України з державного матеріального резерву[6][7].

Народний депутат[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати з березня 1998 року від Аграрної партії України (№ 33 у виборчому списку партії). На час виборів обіймає посаду заступника голови Луганської облдержадміністрації[8].

З квітня 2002 по квітень 2006 — Народний депутат України четвертого скликання, обраний по виборчому округу № 113 (Луганська область). Висунений Виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». З 10 претендентів на посаду виборов 51,17 % голосів виборців. На час виборів обіймає посаду Першого заступника Голови Державного комітету України з матеріального резерву.

Посади протягом скликання[ред. | ред. код]

  • Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.[9]
  • Член Тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу виборчого законодавства.
  • Член Тимчасової слідчої комісії з перевірки достовірності фактів незаконної торгівлі зброєю з Республікою Ірак.
  • Член Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України, народного депутата України Ющенка Віктора Андрійовича.
  • Член Тимчасової спеціальної комісії з підготовки і попереднього розгляду узгоджених законопроектів про засади внутрішньої політики України, про засади зовнішньої політики України та про засади національних інтересів і національної стратегії розвитку України.
  • Член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з опрацювання проектів законів України про внесення змін до Конституції України.

Переходи між фракціями[ред. | ред. код]

Діяльність як депутата позначена кількома переходами між фракціями:

  • фракція «Єдина Україна» — з 15 травня 2002 року по 5 червня 2002 року;
  • створена група депутатів від Луганської області «Народний вибір» — з 5 червня 2002 року по 21 травня 2004 року;
  • переоформлена у всеукраїнську групу «Союз» — з 21 травня 2004 року по 31 травня 2005 року — керівник;
  • перехід до фракції Блоку Юлії Тимошенко після розпаду групи 31 травня 2005 року по 4 листопада 2005 року;
  • вступ до фракції Партії регіонів у Верховній Раді України «Регіони України» — з 2 грудня 2005 року по 25 травня 2006 року.

Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Януковича по територіальному виборчому округу № 114 на виборах 2004–2005 року[10].

Нагороди[ред. | ред. код]

Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2003)[11].

Захоплення: полювання.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Гапочка Микола Михайлович — Біографія, Балотування, Фракції, Декларації | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  2. ↑ Довідка: Гапочка Микола Михайлович. dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  3. ↑ Розпорядження Президента України від 8 серпня 1995 року № 146/95-рп «Про призначення голів районних державних адміністрацій Луганської області»
  4. ↑ Розпорядження Президента України від 29 жовтня 1996 року № 501/96-рп «Про звільнення М. Гапочки з посади голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області»
  5. ↑ Розпорядження Президента України від 4 жовтня 1996 року № 353/96-рп «Про призначення М. Гапочки заступником голови Луганської обласної державної адміністрації»
  6. ↑ Указ Президента України від 3 листопада 2001 року № 1041/2001 «Про призначення М. Гапочки першим заступником Голови Державного комітету України з державного матеріального резерву»
  7. ↑ Указ Президента України від 23 квітня 2002 року № 369/2002 «Про звільнення М. Гапочки з посади першого заступника Голови Державного комітету України з державного матеріального резерву»
  8. ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 18 грудня 1997 року № 49 «Про реєстрацію списку кандидатів у народні депутати України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від Аграрної партії України по виборах народних депутатів України 29 березня 1998 року»
  9. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  10. ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 22 липня 2004 року № 213 «Про реєстрацію довірених осіб кандидата на пост Президента України Януковича В.Ф. в територіальних виборчих округах»
  11. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2003 року № 461 «Про нагородження Гапочки М.М. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гапочка_Микола_Михайлович&oldid=41149154