Гарбуз Володимир Васильович
| Володимир Васильович Гарбуз | |
 Володимир Гарбуз |
|
| Дата народження | 21 грудня 1951 |
|---|---|
| Місце народження | с.Карапиші Миронівського р-ну Киівської області |
| Національність | українець |
| Жанр | портрет, пейзаж |
| Навчання | Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова |
| Напрямок | книжкова та станкова ґрафіка, станковий живопис та монументальне мистецтво |
Гарбуз Володимир Васильович (*21 грудня 1951, с. Карапиші Миронівського району Киівської області) — український художник. Член Національної спілки художників України (НСХУ), 1988. Неодноразовий номінант Національної премії України імені Т. Г. Шевченка.
Живописні і графічні роботи митця представлені в експозиціях багатьох українських і зарубіжних музеїв (Австралії, Канади, Польщі, Словаччини), а також у приватних збірках.[1]
Зміст |
[ред.] Біографія
Володимир Гарбуз народився 21 грудня 1951 року в с.Карапиші Миронівського району Київської області. Батько був бригадиром-трактористом, найбільше виробляв трудоднів у колгоспі. Мати працювала на буряках. Після 8-го класу юний Гарбуз пішов на курси трактористів.[2]
У 1969 р. вступив до київського художньо-будівельного професійно-технічного училища № 5. У 1971 році пішов до армії. Служив у Москві — у спецчастині, що оформляла «ідеологічно важливі» об'єкти. Служили в ній майже самі українці.[2]
Працював оформлювачем акціонерного товариства "Київоздоббуд" з 1972 по 1979 роки . У 1981 році одружився, а за рік народився син Андрій.
В період з 1979 по 1990 роки працював на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва об'єднання "Художник". Відтоді - на творчій роботі. З 1986 року учасник республіканських мистецьких виставок.
У 1987 році закінчив відділ книжкового мистецтва Українського поліграфічного інституту ім. І.Федорова у Львові (викладач — Ф.Глущук).
[ред.] Творчість
Працює в галузі книжкової та станкової ґрафіки, станкового живопису та монументального мистецтва.
Автор ґрафічних серій на шевченківські теми — ілюстрацій до «Кобзаря», книг «Шевченко і вічність», «Стежками до світил», «Давидові псалми», а також олійних творів — «Катерина», «Перепоховання генія» та ін. Художник неодноразово говорив, що шевченківська тема є справою всього його життя.[1]
Серед видань, ілюстрованих художником, — «Виклади давньослов'янських легенд, або Міфологія» Я. Головацького, «Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях» Г. Булашева, «Три сестри» О. Стороженка, збірка українських народних казок «Чортів млин» та багато інших.
Володимир Гарбуз — художник жанрово різноманітний, технічно багатоґранний. Творам притаманний синтез традицій язичництва та духовних надбань християнської культури. У кожному сюжеті митця, за його власними словами, неодмінно є щось від «космічно-прабатьківського», від легендарної предковічної землі України. Особливо виразно це простежується в жанрі пейзажу. Цикл краєвидів Наддніпрянщини — це не пейзажі у традиційному розумінні. Радше це симфонія експресії та кольору.
[ред.] Персональні виставки
[ред.] Примітки
[ред.] Література
- Боряк О. О. Україна: етнокультурна мозаїка. — К.: Либідь, 2006. — 328 с.; іл. ISBN 966-06-0437-8
- Енциклопедія сучасної України. Т. 5. — К., 2006. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8
[ред.] Додаткова література
- Білан А. Драматургія і лірика «Кобзаря» в ілюстраціях// УК. 2004. № 8.
- Носа В. Стежками до світил// Вітчизна. 1991. № 2.
- Хоменко О. Інтерпретація вічності: Образні медитації митця («Давидові псалми»)// СіЧ. 2001. № 8.
[ред.] Посилання
- Персональна сторінка на сайті Національної спілки художників України
- Стаття на сайті ВТС "Літературний форум"
- "Лікувати пейзажем". «Дзеркало тижня». № 6 (685) 16 — 22 лютого 2008
