Гаргантюа і Пантагрюель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілюстрація Гюстава Доре

Життя Гаргантюа і Пантагрюеля (фр. La vie de Gargantua et de Pantagruel) — загальна назва низки з п'яти романів французького письменника 16 століття Франсуа Рабле. Це сатирико-філософський твір, вершина творчості письменника. У п'яти книгах розповідається про пригоди двох гігантів, батька — Гаргантюа, та сина — Пантагрюеля. Твір просякнутий сатирою на тогочасне французьке суспільство, написаний вульгарною, грубою мовою з використанням туалетного гумору, сповнений сцен насильства. Він був заборонений цензурою Сорбонни. Водночас, він був популярний у читачів, які відчували в ньому сильне гуманістичне спрямування, збагатив французьку мову численними неологізмами.

Написання й публікація романів тривали з 1532 по 1564 рік. Останній із них вийшов уже після смерті автора.

Українською переклав Анатоль Перепадя, за що у 2005 році вдруге отримав Премію ім. Григорія Сковороди від Посольства Франції в Україні.

Книги[ред.ред. код]

Пантагрюель[ред.ред. код]

Перший роман, відомий як Пантагрюель, сучасна французька назва — Les horribles et épouvantables faits et prouesses du très renommé Pantagruel Roi des Dipsodes, fils du Grand Géant Gargantua (Жахливі та страшні діяння й слова знаменитого Пантагрюеля, короля Дипсодів, сина великого велетня Гаргантюа), вийшов у 1532 році під псевдонімом Алкофрібас Насьєр (Alcofribas Nasier), що є анаграмою Франсуа Рабле (Francois Rabelais). Пантагрюель був продовженням книги невідомого авторства Les Grandes Chroniques du Grand et Enorme Géant Gargantua (Великі хроніки великого й непомірного велетня Гаргантюа), яка здобула значну популярність серед читачів, незважаючи на погане впрорядкування сюжету. В Пантагрюелі Рабле описує історію велетня Пантагрюеля, сина Гаргантюа: його народження, виховання та героїчні подвиги. Використовуючи фантастичну, казкову основу сюжету та стилістику лицарських романів, Рабле створює всеохопну сатиру тогочасного французького суспільства. Гумор і дотеп поєднуються в цьому творі з гуманістичними ідеями раннього Ренесансу.

Гаргантюа[ред.ред. код]

Після успіху Пантагрюеля Рабле переглянув його матеріал і доповнив детальним життєписом батька головного героя першої книги, Гаргантюа. Надрукована у 1534 році книга Гаргантюа, повна назва франузькою La vie très horrifique du grand Gargantua, père de Pantagruel (Дуже страхітливе життя великого Гаргантюа, батька Пантагрюеля) описує гуманістичне виховання героя велетнем Ґранґозьє. Книга водночас є пародією на схоластичні методи навчання й пропонує опис утопічного монастиря Телема (Thélème), освіта в якому побудована на гуманістичних принципах. Другий роман вважається найвиразнішим представником ренесансної літератури у Франції, його лексика багата, стиль письма жорсткий, подекуди жорстокий, автор свідомо використовує гумор найнижчого ґатунку.

Як і попередній роман «Гаргантюа» надрукований під псевдонімом. У виданні 1542 року його помістили першим, оскільки в ньому розповідається про події, що хронологічно передують подіям «Пантагрюеля».

Третя книга[ред.ред. код]

Третя книга Пантагрюеля, в оригіналі Le tiers livre des faicts et dicts héroïques du bon Pantagruel (Третя книга героїчних фактів та слів доброго Пантаргюеля) побачила світ у 1546. У ній Пантагрюель зі своїм другом Панургом впродовж усієї розповіді обговорюють із різними людьми важливе питання: чи слід Панургу одружуватися? Питання залишається невирішеним. У кінці книги герої вирушають у морську подорож шукати чарівну пляшку, що мала б раз і назавжди вирішити питання одруження.

У книзі висміюються «учені» й відчувається відгомін тогочасних дискусій у медицині, праві, з питань моралі та релігії. Вона насичена латинськими цитуваннями та відсиланнями до першоджерел.

Четверта книга[ред.ред. код]

Четверта книга Пантагрюеля, в оригіналі Le quart livre des faicts et dicts héroïques du bon Pantagruel (Четверта книга героїчних фактів та слів доброго Пантаргюеля) була надрукована в 1552. Вона описує морську мандрівку Пантагрюеля та Панурга, зустрічі з дивовижними народами та створіннями. В ній відчувається пародія на «Одіссею» або подорож аргонавтів за золотим руном. Водночас це гостра сатира на католицьку церкву, тогочасних політиків, модні забобони.

П'ята книга[ред.ред. код]

П'ята книга Пантагрюеля, в оригіналі Le cinquiesme et dernier des faicts et dicts héroïques du bon Pantagruel (П'ята й остання книга героїчних фактів та слів доброго Пантаргюеля) була надрукована вже після смерті Рабле, у 1564. У ній чарівну пляшку знаходять.

Хоча частинами П'ята книга гідна пера Рабле, його авторство залишається спірним. Книга побачила світ через 9 років після його смерті й містить матеріал, відверто запозичений із попередніх книг. Книга могла бути складена із незавершених текстів автора. Таке тлумачення доводиться в дослідженні Мірей Юшон Рабле граматик [1], присвяченому граматичному аналізу творів Рабле.

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. "Rabelais grammairien. De l'histoire du texte aux problèmes d'authenticité", Mirelle Huchon, in Etudes Rabelaisiennes XVI, Geneva, 1981