Гардарик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ґардари́к, Ґардарікі (ісл. Garðaríki, ісл. Garðaveldi, швед. Gårdarike) — це назва слов'янської держави «Славія» в скандинавських сагах, хоча є пізніша російська версія про збірну назву земель Київської Русі з фантастичним включенням до списку російського міста Новгорода Великого в якості столиці Київської Русі[1] (яке було другим за величиною містом Русі та столицею Київської Русі не було). А скандинавська епічна література (Vinland Sagas) описувала венедів, князівства полабських слов'ян (балтійські слов'яни). А міста Київської Русі згадуються в сагах у зв'язку з варягами на Русі, що названі вони в сагах щодо Київській Русі як Гуниґард, Остроґард. У зв'язку з чим необхідно зазначити використання терміну «Русь» щодо о. Рюген та полабських слов'ян (звідки варяги принесли назву «Русь»-«рутени»), чим жваво маніпулюють сучасні російські теоретики з антинауковою метою (див. «третій Рим», «російський світ»). Так само, археологічні факти свідчать про пізніше під-редагування росіянами літопису з метою фальсифікації історичних фактів, оскільки відсутній зв'язок між періодом життя Рюрика, часу приходу Рюрика на Русь та між датою заснування сучасного російського м. Великий Новгород. Натомість час життя Рюрика спів-падає з часом заснування міста Новгород Литовський, сучасного білоруського м. Новогрудок. Отже, Гардарик означає мережу будь-яких населених пунктів, містечок та фортець (укріплень — garda, guard). Слово норманського походження. Вказує на наявність територіально-політичних організацій на цьому терені, представленими назовні головними городами земель.

Є кілька спроб витлумачити значення назви Г. переважно на основі скандинавських мов. Найімовірніше, що ця назва означає «країна міст», «країна дерев'яних міст» і походить від давнього балтійсько-слов'янського слова «гард», що значить град. Давні назви градів із закінченням на «гард» збереглись до наших днів, напр. Старгард, Бялогард в Північній Польщі (Померанія).

Скандинавський термін «Гардаріка» відносно Русі означав не лише «країну міст», але й «градів», «віків» і «відкритих торгово-ремісничих поселень».[2] Даний термін означає ще й «країну общинних центрів».[2] «Віки» як результат походів вікінгів.[2] «Відкриті торгово-ремісничі поселення» як результат першого етапу одержавлення.[2] Другий етап — городища з курганними могильниками.[2] Третій етап — міста як результат зовнішнього та внутрішнього одержавлення.[2] «Общинні центри в додержавний період».[2].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Гайдай Л. // «Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях», — м. Луцьк: вид. «Вежа», 2000 р.
  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985..- м. Київ, 1962 р. — Т. 3.
  • Джаксон Т. Н. // «Austr í Görđum: Древнерусские топонимы в древнескандинавских источниках», г. Москва, 2001 г. (рос.)
  • Г. В. Вернадский // «Древняя Русь», г. Тверь, 1996 (и переиздания) (рос.)

Посилання[ред.ред. код]