Гармонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
  1. Гармонія — закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя.
    • Частина теорії музики, вчення про правильну побудову співзвуччя в композиції.
  2. Гармонія — злагоджене звучання, приємне для слуху; милозвучність.
  3. Поєднання, злагодженість, взаємна відповідність якостей (предметів, явищ, частин цілого).
  4. Гармонія — давньогрецька богиня.
  5. Гармонія (комаха) — рід жуків з родини сонечок.

Джерело[ред.ред. код]

  • Великий тлумачний словник сучасної української мови. — Видавництво «Перун», 2005.