Гарольд Ділос Бебкок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гарольд Ділос Бебкок (англ. Harold Delos Babcock; 24 січня 18828 квітня 1968) — американський астроном, член Національної АН США (1933).

Родився в Еджертоні (штат Вісконсин). У 1907 закінчив Каліфорнійський університет, Берклі. У 1905-1906 працював в цьому університеті, в 1906-1908 — в Бюро стандартів, в 1909-1948 — в обсерваторії Маунт-Вілсон.

Основні наукові роботи присвячені сонячним і пов'язаним з ними лабораторним дослідженням. У фізичній лабораторії обсерваторії Маунт-Вілсон виконав ряд робіт з ефекту Зеємана у зв'язку з вивченням магнітного поля Сонця, інтерферометрічним методом отримав дуже точні довжини хвиль багатьох ліній, що служили стандартами при вимірюваннях сонячного спектру. У 1928 опублікував фундаментальні таблиці ліній сонячного спектру, що з'явилися продовженням відомих таблиць Г. Роуланда в ультрафіолетовій і інфрачервоній області спектру (до 2935 і 13 495 Ǻ), ототожнив нові лінії і виправив багато ототожнень Роуланда. Разом з Г.В.Бебкоком удосконалив методику вимірювання магнітного поля Сонця. У 1952 вони створили магнітограф — прилад, що вимірює з точністю до 1 Гс магнітне поле по всьому диску Сонця шляхом його сканування з високим просторовим розділенням. Дуже точно визначив довжини хвиль ліній випромінювання нічного неба; проведені ним вимірювання смуг молекул кисню дозволили В.Ф.Жиоку і Г.Л.Джонстону відкрити рідкісні ізотопи кисню 17O і 18O. Виготовив разом з Г.В.Бебкоком дифракційні грати великих розмірів і високої якості. Цими гратами оснащені спектрографи куде 100- і 200-дюймових телескопів обсерваторій Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар.

Премія Американської асоціації сприяння розвитку науки (1929), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1953).

Посилання[ред.ред. код]