Каспаров Гаррі Кімович

Гаррі Кімович Каспаров
Каспаров за шахівницею, 2007 рік
Народився	13 квітня 1963 (48 років) Баку, СРСР
Національність	єврей
Проживання	Росія
Ім'я при народженні	Гаррі Кімович Вайнштейн
Відомий	шахіст
Діяльність	шахіст, політик
Титул	Чемпіон світу з шахів 1989 року
Конфесія	атеїст
Сторінка в інтернеті	Офіційна сторінка

Га́ррі Кі́мович Каспа́ров (* 13 квітня 1963, Баку, СРСР) — радянський і російський шахіст, письменник і політик. Міжнародний гросмейстер (1980), заслужений майстер спорту СРСР (1985), чемпіон світу серед юнаків (1980), чемпіон СРСР (1981, 1988), 13-й в історії шахів чемпіон світу (1985-2000), чемпіон Росії (2004), володар призу кращого шахіста року «Шаховий Оскар» в 1982-1983, 1985-1988, 1995-1996, 1999, 2001-2002. Лауреат нагороди «Зберігач полум'я» (1991). З 1985 року Каспаров безперервно очолював рейтинг-лист ФІДЕ: на 1 січня 2006 року він займав перше місце з коефіцієнтом Ело 2812, але, згідно з правилами ФІДЕ, був виключений з рейтинг-листа на 1 квітня 2006, оскільки не брав участь в турнірах протягом передуючих 12 місяців [1]. У радянські роки — член КПРС (1984-1990), член Центрального комітету ВЛКСМ (1984). Після 1991 року - громадський діяч. Голова Об'єднаного громадянського фронту, один із співголів Всеросійського громадянського конгресу, депутат Національної асамблеї Російської Федерації. У 2008 році став одним із творців і лідерів опозиційного Об'єднаного демократичного руху «Солідарність». Член Федерального бюро цього руху.

Каспаров — шахіст

Каспаров під час гри у 2002 році

Малого Гаррі грати у шахи навчив його батько — Кім Мойсейович Вайнштейн. Хлопчик втратив свого батька ще з ранніх літ (За деякими джерелами — від лейкемії, за іншими — в автокатастрофі). Тому його матір — Клара Шегенова Каспарян дала синові прізвище в російському варіанті свого.

Вже з десяти років Каспаров займався у шаховій школі колишнього чемпіона світу з шахів Михайла Ботвинника. У 15 років став його особистим асистентом.

У 1975 році на сеансі одночасної гри чемпіона світу з шахів Анатолія Карпова спромігся зіграти з ним внічию. Наступного року 13-річний Каспаров здобув звання чемпіона СРСР з шахів серед юнаків. У 1978 році виграв шаховий Меморіал Сокольского у Мінську і завоював звання шахового майстра.

У 1980 році Каспаров став наймолодшим у світі гросмейстером, отримав у Дортмунді звання чемпіона світу із шахів серед юнаків, крім того, закінчив середню школу із золотою медаллю.

У 1981 році Каспаров завоював звання чемпіона СРСР з шахів, ставши наймолодшим чемпіоном СРСР з цього виду спорту в історії країни.

10 жовтня 1985 року Каспаров переміг Анатолія Карпова в Москві і став 13-им чемпіоном світу з шахів.

У 1987—1990 роках Каспаров тричі успішно захистив титул чемпіона світу з шахів у матчах проти Анатолія Карпова.

У 1993 році, не погодившись з політикою ФІДЕ, Каспаров вийшов з неї і заснував власну Професійну Шахову Асоціацію (ПША). ФІДЕ позбавила Каспарова звання чемпіона світу і виключила його зі своїх рейтингів. Каспаров-шахматист!О боже нам конец!

Суспільно-політична діяльність

Каспаров участник мітингу «Маршу Незгодних» (2008)

У 1984 році Каспаров вступив до лав КПРС, обирався членом ЦК ВЛКСМ. У 1990 вийшов з КПРС. У травні 1990 року брав участь в створенні Демократичної партії Росії (ДПР). У червні 1993 року брав участь в створенні передвиборного блоку «Вибір Росії». У 1996 році взяв участь в передвиборній кампанії Бориса Єльцина. Був акціонером радіостанції «Ехо Москви», проте продав всі акції, що належали йому, підприємцеві Володимиру Гусинському.

Каспаров володіє декількома іноземними мовами, є автором багатьох шахових книг. Його остання книга «Мої великі попередники» складається з декількох томів. Ця праця присвячена всім попереднім чемпіонам світу з шахів. Після перемоги на міжнародному турнірі в Лінаресі 10 березня 2005 року Каспаров заявив про завершення своєї кар'єри шахіста-професіонала. Він висловив намір продовжити роботу над своєю книгою «Мої великі попередники», а також активніше зайнятися політичною діяльністю.

Каспаров виступив з різкою критикою Володимира Путіна під час його перебування на посту Президента Росії і в подальший період. У 2005 році очолив створений ним різко опозиційний «Об'єднаний цивільний фронт». Бере участь в опозиційному об'єднанні «Інша Росія» і бере активну участь в «Маршах Незгодних». Раніше також Каспаров був головою «Комітету-2008: вільний вибір». Є співголовою Всеросійського громадянського конгресу «Росія за демократію, проти диктатури».

30 вересня 2007 року почалася процедура висунення Каспарова в кандидати на посаду президента Росії на березневих виборах 2008 року коаліцією «Інша Росія», проте в реєстрації йому було відмовлено, оскільки з'їзд ініціативної групи, яка висувала Каспарова, не відбувся (як заявляли представники Каспарова, всі орендодавці, до яких зверталися, відмовилися надати приміщення для такого з'їзду).

У 2008 році Каспаров став одним з організаторів опозиційного об'єднаного демократичного руху «Солідарність». У грудні 2008 року на установчому з'їзді руху був вибраний членом федеральної політичної ради «Солідарності» й увійшов до складу Бюро федеральної політради руху.

Погляди

Гаррі Каспаров неодноразово заявляв, що розділяє сумніви деяких дослідників в правильності загальноприйнятої історичної хронології. Ця теорія найбільш відома як «Нова хронологія Фоменка», більшість учених вважає її псевдонауковою.

Словом, питання у мене виникали давно, але я не наважувався задавати їх вголос, поки в 1996 році не прочитав книгу Анатолія Фоменка «Імперія». Тоді я вперше поставив під сумнів усю офіційну хронологію.

Мені здається, у жодному випадку не можна говорити про школу Фоменка. Він провів важливу роботу компіляції, але це група людей, яка постійно сьогодні розростається, і вона розглядає всі історичні події в концепції розвитку всього людства в цілому. Ми намагаємося знайти якусь істину, і ми не завжди погоджуємося між собою, що це було так, а не отак.