Гасконська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гасконська мова-діалект
Gascon
Поширення Гасконської мови
Поширення Гасконської мови
Поширена в: Франція, Іспанія
Класифікація: Індоєвропейська сім'я
Романська група
Галло-романська підгрупа
Окситанська мова
Офіційний статус
Офіційна: Escudo de Cataluña.svg Каталонія в Іспанії
Регулює: Institut d'Estudis Aranesi
Коди мови
ISO 639-1 oc
ISO 639-2 oci

Гасконська мова-діалект — (окситан. gascon, [gasˈku]; фр. [gasˈkɔ̃]; ісп. gascón[gasˈkɔn]) — діалект окситанської мови. Іноді розглядається як самостійна романська мова.

Гасконська мова поширена у Гасконі і БеарніФранції: в частині департаментів Атлантичні Піренеї, Верхні Піренеї, Ланди, Жер, Верхня Гаронна, Ло і Гаронна и Ар'єж, у більшій частині Жиронди; в Іспанії — в невеликій долині Баль-д'Аран на північному заході Каталонії). У світі мовою володіє близько 250 тис. осіб.

В Іспанії поширений лише південний варіант гасконської мови аранська говірка, на яку значно вплинули каталанська і іспанська мови. Внаслідок цього впливу існує тенденція віддалення аранського діалекту від французьких діалектів гасконської мови. Аранська говірка має у Баль-д'Аран статус офіційної мови (разом з іспанською й каталанською мовами).

Баскський субстрат[ред.ред. код]

Мова, що нею розмовляли в Гасконі перед римським правлінням, була частиною діалектного континууму баскської (див. аквітанська мова). Саме слово «Гасконь» виникло з латинського кореня vasco/vasconem і є однокореневе з «баск» (Vasconēs, з переходом [v] → [gw] → [g]). Це може свідчити про те, що носії мови у той час ідентифікували себе як баски. Присутність баскського субстрату в розвитку гасконської мови було доведено науково. Ця теорія пояснює деякі особливості, що вирізнюють гасконську від інших окситанських мов.

Характерна риса гасконської, що може походити з мови-субстрату, є заміна «f» на «h». У словах, які в латині первісно починалися з [f], (наприклад festa — «торжество, урочистість»), цей звук послабшав до придихового [h], а потім, у деяких позиціях зовсім зник (гасконське hèsta [ˈhɛsto] або [ˈɛsto]). Згідно із субстратною теорією, це могло статися внаслідок відсутності у баскських діалектах фонеми /f/. Подібна зміна виникла у континентальній іспанській: латинське facere стало іспанським hacer (вимовляється: [a.ˈθer], а у деяких віддалених районах, особливо в південно-східних Андалусії — [haˈθɛɾ]).

Деякі лінгвісти, однак, вважають субстратну теорію помилковою і пояснюють ці та інші зміни внутрішніми мовними процесами. Перехід [f] в [h] як у гасконській, так і в іспанській мовах, які розвивалися у баскомовних регіонах, може бути збігом, хоча це й маловірогідно.

Сучасна баскська мова також підпала під лексичний вплив з боку гасконської, наприклад, слова beira («скло»), polit («милий», гасконське polit/polida).

Сучасне становище[ред.ред. код]

Під час опитування, яке було проведено у 1982 році в Беарні, виявилось, що 51% населення розмовляє гасконською, 70% розуміло її, а 85% підтримувало захист мови. Однак, останнім часом вживання мови значно зменшилося — здебільшого через те, що мова не передається наступним поколінням. Найбільше зменшилось вживання мови в містах і на північному сході ареалу.

У Франції стосовно гасконської мови вживається термін «патуа», що означає місцеву говірку в цілому. У Беарні місцеві варіанти гасконської мови з XVI століття називаються «Béarnais» (беарнська). Це пов'язано з політичним минулим Беарну, що з 1347 до 1620 року був суверенною державою.

У лінгвістичному відношенні, уніфікований беарнський діалект не існує, і в різних регіонах провінції мова значно відрізняється. Відмінності у вимові можна розділити на східні, західні і північні (у гірських районах). Наприклад, «a» у кінці слова на заході вимовляють як [a], на сході — [o], а на півдні — [œ].

Субдіалекти[ред.ред. код]

Гасконська мова включае в себе три групи говорів:

  • Рівнинні («Garonnais Gascon») — в долині річки Гаронна. Найменш відокремлена форма гасконської. Близькі до лангедокського діалекту окситанскої мови.
  • Піренейські говори — на півдні і південному заході ареалу. Вирізнюються деякими архаїчними і специфічними рисами.
  • Іноді виділяють проміжні групи, до яких відносять зокрема говори Беарну.

Запозичення з гасконської до інших мов[ред.ред. код]

Деякі слова французької мови мають гасконське походження. Наприклад, французьке cadet (-te) — «молодший, -а», первісно означало «молодший (син)», «молодий шляхтич, покликанням якого мала стати військова або духовна кар'єра», походить від гасконського capdèt — «командир, начальник». Гасконське berret — «шапка» потрапило до беарнського, а потім і до літературної французької: béret — «баскська шапка». За посередництвом французької ці слова увійшли до інших мов: наприклад , українські слова «кадет» і «берет». Англійська назва боровика cep походить від гасконського cep — «стовбур», а izard — «піренейська сарна» від французького або гасконського isard.

Слова[ред.ред. код]

Слово Переклад
земля tèrra
небо cèu
вода aiga
вогонь huec, huc, hòc
чоловік òmi, òme
жінка hemna
їсти minjar, manjar
пити béver
великий gran
маленький petit, chicòi
ніч nueit, net
день dia, jorn

External links[ред.ред. код]