Гаспаре Скудері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаспаре Скудері
Основна інформація
Дата народження 2 грудня 1889(1889-12-02)[1][2]
Місце народження Трапані[2]
Дата смерті 12 грудня 1962(1962-12-12)[1][2] (73 роки)
Місце смерті Мілан, Італія[2]
Громадянство Італія і Королівство Італія
Професії композитор, музикознавець, піаніст

Гаспаре Скудері (італ. Gaspare Scuderi); *1889, Трапані — †1962, Мілан) — італійський композитор і музикознавець.

Закінчив консерваторію в Неаполі, потім жив і працював переважно в Мілані, за винятком останнього періоду життя, коли в 1955 році став директором Пармської консерваторії.

Опублікував книги про опери П'єтро Масканьї «Ірис» (італ. Iris; guida attraverso il dramma e la musica); 1924) та Крістофа Віллібальда Глюка «Орфей» (італ. Orfeo; guida attraverso il dramma e la musica); 1924), а також оглядову роботу про фортепіанні сонати Людвіга ван Бетховена (італ. Le Sonate per pianoforte di Beethoven); 1933, перевидання 1958 та 1985).

Автор опери «Доната» (італ. Donata); 1938), симфонічних, камерних і вокальних творів.

Іменем Скудері названі вулиці в його рідному Трапані та в Римі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г Archivio Storico Ricordi — 1808.

Посилання[ред. | ред. код]