Гаспарян Андраник Георгійович
| Гаспарян Андраник Георгійович | |||
|---|---|---|---|
 Полковник | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
24 листопада 1984 (39 років) Донецька область | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | ||
| Рід військ |
 Ракетні війська та артилерія | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | ||
| Командування | |||
| |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
.svg){kind=small}
Андрани́к Гео́ргійович Гаспаря́н (* 24 листопада 1984) — підполковник Збройних сил України, командир 26-ї артилерійської бригади (з 2018), учасник російсько-української війни.
Військовий шлях[ред. | ред. код]
Станом на літо 2013 року майор Гаспарян — т. в. о. командира 1-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 26-ї артилерійської бригади (Бердичів).[1]
26 серпня 2014 року дивізіон забезпечував артилерійську підтримку дій Національної гвардії України з визволення м. Первомайськ. Гаспарян здійснював коректування вогню; під час бою позицію, на якій він перебував, атакували до 100 бойовиків під прикриттям мінометного вогню. Гаспарян викликав вогонь на себе, завдяки чому штурмову групу під час бою було повністю знищено. Бойове завдання було виконано, напад відбито, уникнуто значних втрат серед особового складу підрозділів.[2]
У жовтні 2018 року був призначений командиром 26-ї артилерійської бригади.[3]
Родина[ред. | ред. код]
На Донбасі проживають його мама та брат, ще один брат — молодший сержант, проходить службу в артилерійській бригаді. З дружиною та двома синами проживає у Бердичеві.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (4 липня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[4][5]
- Орден «За мужність» III ступеня (31.10.2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 8 корпус | Бердичівські артилеристи вивели в поле потужні гаубиці. 26 лютого 2015. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 3 листопада 2018.
- ↑ За що підполковник Андраник Гаспарян отримав орден «За мужність»? - Бердичев BIZ. www.berdichev.biz (укр.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 3 листопада 2018.
- ↑ "Навіть ім’я 26-ї бригади стримує ворога": артилеристи ЗСУ повернулися з передової – як зустріли бійців. 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 7 серпня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 4 липня 2016 року № 293/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Президент у Слов'янську вручив нагороди українським військовослужбовцям [Архівовано 8 липня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 5 липня 2016 р.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №838/2014. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Декларації [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |