Гаубиця
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
.jpg)
Га́убиця (нім. Haubitze, від чеськ. houfnice, спочатку — гармата для метання каменів) — тип артилерійської системи, призначеної переважно для навісної стрільби із закритих вогневих позицій, поза прямою видимістю цілі. Гаубиці входять до складу військової (у іноземних арміях польової) артилерії, мають калібр від 100 мм і вище, відносно короткий ствол (15-30 калібрів), змінний заряд, достатньо високу скорострільність — від 0,5-1 до 6 пострілів в хвилину (залежно від калібру), дальність стрільби до 17 км.
Більшість сучасних гаубиць самохідні, старі системи мають механічну тягу.
