Гаус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Га́ус, ґаус, (рос. гаусс, англ. gauss, нім. Gauss) — Ґс, Gs, одиниця магнітної індукції в СГС системі одиниць (симетричній або Гаусовій) і СГСМ системі одиниць.

1 Ґс = 10^-4 вебера на 1 м² або 1 Ґс = 10^-4 T.

Від прізвища німецького математика К.-Ф. Ґаусса.

---

Гаус — одиниця вимірювання магнітній індукції у системі СГС.

Названа в честь німецького фізика і математика Карла Фрідріха Гауса.

1 гаус = 100 мкТл

1 Тл = 10 Кгаус

[ред.] Див. також

• Гаус (значення)

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3