Гашдеу Богдан Петричейку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Богдан Петричейку Гашдеу
рум. Bogdan Petriceicu Hasdeu
Богдан Петричейку Гашдеу
Богдан Петричейку Гашдеу
Дата народження: 16 (28) лютого 1836(1836-02-28)
Місце народження: Flag of Russia.svg Російська імперія,
с. Керстенці, Хотинський повіт Бессарабської губернії,
тепер Хотинського району Чернівецької області,
Україна Україна
Дата смерті: 25 серпня (7 вересня) 1907(1907-09-07) (71 рік)
Місце смерті: Кимпіна, Румунія
Національність: румун
Рід діяльності: письменник, мовознавець, фольклорист

Богда́н Петриче́йку Гашде́у (рум. Bogdan Petriceicu Hasdeu, * 16 (28) лютого 1836(18360228), с. Керстенці Хотинського повіту Бессарабської губернії (тепер Хотинського району Чернівецької області, Україна) — † 25 серпня (7 вересня) 1907, Кимпіна, Румунія) — румунський і молдавський письменник, мовознавець і фольклорист.

Академік Румунської (з 1877 року) та член-кореспондент Петербурзької1883 року) академії наук.

Життєпис[ред.ред. код]

Богдан Петричейку Гашдеу народився 16 (28) лютого 1836 в селі Керстенці/Крістінешті (тепер Хотинського району Чернівецької області, Україна) в родині молдавського письменника, фольклориста й історика Александру Хиждеу.

Навчався в гімназіях Вінниці, Рівного, з 1851 року в Кишинеу.

У 18551856 роках навчався у Харківськму університеті.

1857 року приїхав до Ясс. 1858 року його призначили суддею в Кагульському суді (трибуналі). Згодом повернувся до Ясс, де опублікував свої перші літературні роботи з історичної тематики.

1863 Гашдеу переїхав до Бухареста. Саме тут він написав основні історичні, філологічні й літературні роботи. З 1874 року — професор Бухарестського університету, де викладав порівняльне мовознавство. Від 1876 року Гашдеу працював директором Державного архіву.

Гашдеу видавав і редагував понад десяток науково-популярних, літературних і громадсько-політичних газет і часописів, зокрема «Траянова колона» (рум. Columna lui Traian; 1870—77, 1882—83 рр.).

Дочка: Гашдеу Юлія Богданівна (1869—1888) — поетеса.

Творчість[ред.ред. код]

Пам'ятник Гашдеу у Кишиневі

Гашдеу можна вважати засновником румунської фольклористики. Він був не лише справжнім теоретиком, але й авторитетним наставником у збиранні фольклору. Уже тоді він застосовував новітні методи дослідження фольклору: монографічний та порівняльний, вважаючи, що фольклористика — це наука, яка має тісний зв'язок зі спорідненими гуманітарними дисциплінами: літературою, соціологією, історією релігій, правом, історією та лінгвістикою. Гашдеу розумів під фольклором цілісну народну культуру, зі всіма її формами прояву. Він уперше в Румунії розробив класифікацію родів і видів народної літератури. Гашдеу є автором численних студій про історичне коріння видів фольклору (найбільш розробленими були праці, присвячені казкам. Серед здобутків Гашдеу — складання національного фольклорного архіву на основі запитальників, які він особисто розробив і розповсюдив серед сільської інтелігенції.

Писати Гашдеу розпочав російською, в подальшому найвідоміші твори і монографії написані румунською мовою. Володів російською, польською, французькою, італійською, грецькою мовами.[1]

Основні твори[ред.ред. код]

Увійшов в національну культуру завдяки трьом своїм книгам: «Історичний архів Румунії», монографії «Іон-Воде Лютий» (1865), «Критична історія румунів» (1873-1875). Інші твори Богдана Петричейку Гашдеу:

  • драма «Резван і Відра» (1869)
  • дослідження «Слов'янська мова у румунів до 1400 року» (1869)
  • збірка віршів «Поезія» (1873)
  • дослідження «Русинська народна поезія і історія румунів» (1876)
  • історична проза «Слова предків» (тт.1—3, 187881)
  • монографія «Основи мовознавства» (1881)
  • словник «Великий етимологічний словник румунської мови» (тт.1—4, 188798)

Українська тематика в творах Гашдеу[ред.ред. код]

Гашдеу часто використовував український матеріал в історичних, фольклористичних працях, у художніх творах тощо.

Монографія Б. П. Гашдеу «Іон-Воде Лютий» (1865) розповідає про допомогу українських козаків молдавському народові в боротьбі проти турецьких загарбників.

Видання творів[ред.ред. код]

  • Опере алесе, в. 1—2, Кишинэу, 1967 (рум.) (молдавська)
  • Принчипий де лингвистикэ, Кишинэу, 1974 (рум.) (молдавська)
  • Вибране, Кишинів, 1957 (рос.)
  • Памфлети, Кишинів, 1958 (рос.)
  • Ялина: (Вірші: Для дошк. віку) / Богдан Петричейку Гашдеу 16 с. 17 * 22 см Кишинів Hyperion 1991 (рос.)
  • Вибране : В 2 т. / Богдан Петричейку Гашдеу; [Под ред. Н. Романенко, Л. Чобану], 421,[2] с., [6] л. ил., 20 см, Кишинев Лит. артистикэ 1988
  • Магія слів: Витяги з великого вікі. словника : [Для серед. і ст. шк. віку] / Б. Петричейку-Гашдеу; [Послесл. Н. Романенко], 219, [2] с. 20 см, Chisinau: Editura Hyperion 1990.(рос.)

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Семчинський С. В. Хашдеу Богдан Петричейку // Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 12. — К.: Головна редакція УРЕ, 1985. — С. 118.
  • Романенко Н. Н. Богдан Петричейку Хашдеу. — Кишинеу, 1959. (рос.)
  • Юсов В., Юсов С. Хотин і Хашдеу: документально-біографічне видання [Літератуний редактор Юхим Гусар] / Віктор Юсов, Святослав Юсов. - Хотин, 2012. - 80 с. - ISBN 966-7366-45-6.

Посилання[ред.ред. код]