Гбарі
| Гбарі Gwari |
|
|---|---|
 музики гбарі грають на традиційних лютнях, зроблених з гарбузів
|
|
| Загальна кількість | бл. 0,6 млн. чол. (оцінка, 1990-і) |
| Найбільші розселення |  Нігерія:столичний федерал. округ Абуджа штати Нігер, Кадуна |
| Близькі етнічні групи | нупе |
| Мова | гбарі |
| Релігія | мусульмани—суніти традиційні культи |
Гба́рі, тж. гварі (самоназва Агбарі; гвалі, гоалі) — народ мовної підгрупи ква у центрі Нігерії.
Зміст |
Територія проживання і чисельність [ред.]
Гбарі живуть у верхів'ї річок Гбарі і Кадуна-Оква. Люди гбайя є основним населенням перенесеної віднедавна столиці до м. Абуджа і прилеглих територій столичного федерального округу; також проживають у нігерійських штатах Нігер і Кадуна.
Чисельність гбарі — бл. 600 тис. чол. (сер. 1990-х рр., оцінка).
Мова, діалекти і релігія [ред.]
Мова гбарі належить до мовної підгрупи ква нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної родини. Розпадається на ряд діалектів: матаї, кванге, ямма гайєгі, ямма паїко. Також поширені мови нупе і хауса.
Гбарі переважно мусульмани-суніти, також зберігаються традиційні вірування.
Історія і суспільство [ред.]
За Середньовіччя люди гбарі часто потерпали від работоргівців з сусідніх еміратів народів хауса і фулані[1].
Один з генералів і колишніх президентів Нігерії Ібрагім Бабангіда був гбарі.[2]. Саме за його президенства було здійснено перенесення столиці Нігерії у район компактного проживання народу — до міста Абуджа (12 грудня 1991 року), що мало значний вплив на розвиток гбарі.
Основу традиційної соціальної організації становить великосімейна сільська община. У минулому велику роль відігравали чоловічі союзи.
Господарство [ред.]
Основні традиційні заняття гбарі — ручне землеробство (просо, сорго, ямс, бавовник) і скотарство.
Серед ремесел розвинуті гончарство і ткацтво.
Займаються торгівлею
Культура [ред.]
Поселення гбарі кучові, хатини глинобитні, з конічними стріхами з трави.
За одяг править відріз матерії, обернутий навколо стегон.
Основу національної кухні складає рослинна їжа (каші, фуфу тощо).
Поширені культ предків, віра в верховне божество Шеко.
Виноски [ред.]
- ↑ Curtin, Philip D.; Lovejoy, Paul E. "Africans in bondage : studies in slavery and the slave trade : essays in honor of Philip D. Curtin on the occasion of the twenty-fifth anniversary of African Studies at the University of Wisconsin (1986)", p. 240
- ↑ Helen Chapin Metz, ed. "The Babangida Government", "Nigeria: A Country Study.", Washington: GPO for the Library of Congress, 1991. Accessed May 11, 2007.
Джерело [ред.]
- Попов В.А. Гбари // Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 132 (рос.)
| Народи Нігерії |
|---|
|
Акпа | Арава | Ангас | Анкаві | Біні | Бура | Гбарі | Джукуни Еґба | Екої | Ефік | Зарма | Ібібіо | Ігала | Ігбіра | Ігбо | Іджо | Ідома | Ітсекірі | Йоруба | Канурі | Мамбіла | Мандара | Нупе | Сура | Тив | Фульбе | Хауса | |
