Гвоздика (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гвоздика
Гвоздика садова — Типовий вид роду Гвоздика.  Загальний вигляд групи квітучих рослин.  Ботанічний сад, Геттінген, Німеччина
Гвоздика садоваТиповий вид роду Гвоздика.
Загальний вигляд групи квітучих рослин.
Ботанічний сад, Геттінген, Німеччина
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Streptophytina
- Ембріофіти (Embryophyta)
- Судинні (Tracheophyta)
- Euphyllophyta
- Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Dicotylédones)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздичні (Caryophylláceae)
Рід: Гвоздика (Dianthus)
L. (1753)
Види
338 див. Список видів роду Гвоздика
Синоніми
Caryophyllus Mill.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Dianthus
EOL: 61658
IPNI: 138058-3
ITIS logo.jpg ITIS: 20275
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3569
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Dianthus

Гвозди́ка (Dianthus) — рід багаторічних рослин родини Гвоздичні.

Назва[ред.ред. код]

Родова латинська назва Dianthus походить від грец. δῖος — божественний і грец. ἄνθος — квітка: квітка Зевса, Юпітера; дано рослині Ліннеєм завдяки гарним квіткам[1][2].

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Багаторічні трави і напівкущі з лінійним або лінійно-ланцетоподібним листям.

Квітки одиночні або по 2—3 на кінцях гілочок. Чашечка циліндрична або циліндрично-конічна, з численними поздовжніми жилками і (1) 2—4 (5) парами лускоподібний, черепицеподібно налягаючих приквітків. Пелюсток п'ять, з довгими нігтиками і зубчастим, торочкуваті розсічені, відгином зрідка цілісним. Тичинок десять. Стовпчиків два.

Плід — циліндрична коробочка, сидяча або на короткому карпофорі, одногніздна, що розкривається чотирьма зубцями. Насіння численне, сплощене, овальне, чорного кольору, дрібно-тупобугорчате.

Більшість видів роду легко гібридизують між собою.

Географічне поширення і екологія[ред.ред. код]

Близько 300—350 видів (див. Список видів роду Гвоздика) у Європі, Азії, Африці, а частина в Північній Америці. Найбагатше рід представлений в Середземномор'ї. Багато видів введені в культуру в якості декоративних рослин і іноді натуралізується[3].

Господарське значення[ред.ред. код]

Деякі види гвоздик культивуються як однорічники і зацвітають у рік посіву, а інші—- як дворічки, тобто в рік посіву розвивають тільки розеткові листя і цвітуть на другий рік. У декоративному садівництві використовуються численні гібриди. Ця рослина була особливо популярно в Радянському Союзі, де червоні квіти були символом Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Деякі з видів[ред.ред. код]

Гвоздика в руках Максиміліана I, (імператора Священної Римської імперії), на портреті пензля Йоса ван Клеве бл. 1530

Повний список див. Список видів роду Гвоздика.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Каден Н. Н., Терент'єва Н. Н. Етимологічний словник наукових назв судинних рослин дикорослих і разводимих в СРСР. Вип. 1. — М.: вид-во МГУ, 1979. — С. 57
  2. Флора СРСР, Т. 6. — М.—Л.: дид-во АН СРСР, 1936. — С. 430.
  3. Кузьміна М. Л. Рід 50. Гвоздика - Dianthus L. 11 М.: Тов-во наук. вид. КМК (2004) (Флора Східної Європи) С. 273.
  4. Dianthus в базі даних Index Nominum Genericorum (ING)(англ.) (Перевірено 25 травня 2010)

Джерела[ред.ред. код]

  • Горшкова С. Г. Род 498. Гвоздика — Dianthus // Флора СССР. В 30-ти томах / Главный редактор акад. В. Л. Комаров; Редактор тома Б. К. Шишкин. — М.—Л.: Видавництво Академії Наук СРСР, 1936. — Т. VI. — С. 803—861. — 956 + XXXVI с. — 5200 екз.
  • Морфологія плодів та насіння квіткових рослин світової флори / Й. Й. Сікура, А. Й. Сікура, В. В. Капустян. — Київ: Знання України, 2008. — Т. Кн. 4. — 80 с. — ISBN 978-966-316-213-3

Посилання[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.