Гвоздикоцвіті
| Гвоздикоцвіті | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Смілка широколиста (Silene latifolia)
|
||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
| Див. текст
|
||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Центронасінні (лат. Centrospermae) | ||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
Гвоздикоцвіті (лат. Caryophyllales), або Центронасінні (лат. Centrospermae) — порядок дводольних рослин. У системі класифікації APG II включено до групи базальні Еудікоти.
Значна частина представників цього порядку пристосована до зростання в умовах посушливого клімату; серед життєвих форм переважають трави та чагарники.
Представники гвоздикоцвітих [ред.]
До гвоздикоцвітих відносяться такі харчові рослини, як гречка, ревінь, буряк, шпинат, щавель.
Серед представників порядку — декоративні садові рослини (багато видів амаранту, гвоздики, целозії), а також кімнатні рослини: представники кактусових (астрофітум, гімнокаліціума, мамміллярії і безліч інших) і аізоонових (літопси, титанопсиси, фаукарії).
Добре відомі і сміттєві рослини з цього порядку: лобода.
Класифікація [ред.]
Система APG II [ред.]
Згідно з Системою APG II, порядок Гвоздикацвіті складається з 29 родин, які об'єднують близько 700 родів і більше 11 тисяч видів.
Можлива пряме і зворотне сортування по обом колонкам
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2013) |
