Гвінейська затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гвіне́йська зато́ка у Атлантичному океані, у берегів Екваторіальної Африки, між мисом Пальмас (Ліберія) на півночі і мисом Палмейрін'яш (Ангола) на півдні.

• Площа 1 533 км².
• Найбільша глибина 6 363 м.
• Температура води 25—27°С

На крайньому північному сході ділиться на 2 затоки — Біафра і Бенін. У Гвінейській затоці розташовані острови материкового і вулканічного походження (Фернандо-По, Принсипі, Сан-Томе тощо). температура води 25—27°С.

Солоність 34—35 ‰, поблизу гирл річок (Нігер, Вольта, Огове, Конго тощо) знижується до 20—30 ‰.

Приливи півдобові, їх величина до 2,7 м.

[ред.] Головні порти

• Тема, Аккра, Такораді (Гана)
• Ломе (Того)
• Лагос (Нігерія)
• Лібревіль (Габон)
• Пуент-Нуар (Республіка Конго)
• Луанда (Ангола).

Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.