Гданськ
| Ґданськ Gdańsk |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Регіон | Поморське воєводство | ||||
| Засноване | 997 | ||||
| Населення | ▲ 460 517 (31 грудня 2011) [1] | ||||
| Агломерація | 1 235 000 | ||||
| Площа міста | 261,62 км² | ||||
| Густота населення | 1742 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 80-008 до 80-958 | ||||
| Телефонний код | 48 58 | ||||
| Географічні координати | 54°22′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 54.367° пн. ш. 18.633° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 13 м | ||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка | http://www.gdansk.pl/ | ||||
Ґданськ (пол. Gdańsk, Ґданьск, каш. Gduńsk, Ґдуньск, нім. Danzig, Данціґ) — місто на півночі Польщі, лежить на березі Ґданської затоки, у гирлі ріки Вісла, центр Поморського воєводства.
Населення — 463 тисяч мешканців. Разом із Ґдинею і Сопотом утворює міську агломерацію — так зване, Тримісто (пол. Trójmiasto, Труймясто) з населенням понад 1 мільйон мешканців
Зміст |
Географія [ред.]
Місто лежить на березі Ґданської затоки, при впадінні річки Мотлава у Віслу. 24% території міста вкривають ліси і парки[2]
Клімат Ґданська помірно континентальний, з м'якою зимою і з дощовим літом. Середня температура повітря коливається від −1,0 °C у січні до +17,2 °C у липні.
| Місяць | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| максимальна середньомісячна температура (°C) | +1,4 | +2,1 | +5,5 | +10,1 | +15,6 | +19,0 | +21,0 | +21,3 | +16,9 | +12,0 | +6,0 | +2,9 | |
| мінімальна середньомісячна температура (°C) | −3,4 | −3,0 | −0,5 | +2,7 | +7,4 | +11,0 | +13,3 | +13,1 | +9,7 | +5,8 | +1,5 | −1,6 | |
| Опади (мм) | 24,6 | 17,9 | 22,4 | 29,5 | 48,9 | 63,5 | 66,7 | 55,8 | 54,9 | 47,4 | 42,3 | 33,7 | |
| Середня кількість днів з опадами | 15 | 13 | 13 | 11 | 12 | 13 | 13 | 12 | 14 | 14 | 16 | 16 | |
| Źródło: світова метео організація | |||||||||||||
Історія [ред.]
Археологічними розкопками встановлено, що вже з середини 1-го тис. на території Ґданськ існувало слов'янське поселення. У письмових джерелах Ґданськ вперше згадується під 997 року як urbs Gyddanzc у житії Св. Адальберта Празького, який прибув сюди з місією. Завдяки вигідному становищу місто швидко розвивається під владою слов'янських князів, що називали себе Померанськими герцогами. Згадки про Ґданський порт вперше зустрічаються у XII ст. 1236 року місто отримує від герцога Свентопелка II [3] любецькі міські права [4], тут оселяються німецькі купці з Любеку та інших північно-німецьких та балтійських ганзейських міст.
Після того, як рід померанських герцогів вимер, почалося змагання Бранденбурга, Польщі та Тевтонського ордену за безхазяйний терен на Нижній Віслі. 13 листопада 1308 року війська орден займає Ґданськ та надає центральній частині міста (Głowne Miasto) міські права. Водночас внаслідок війни місто починає занепадати. Цісар Священної Римської імперії та Папа Римський визнають права ордену на Ґданськ. З Польщею орден воює до моменту укладення угоди (1343), за якою лицарі тримають місто як «милостиню» від польського короля Казиміра, що залишає невизначеним належність міста. Припинення війн сприяє швидкому розвитку торгівлі. 1361 року Ґданськ (Głowne Miasto) вступає в Ганзейську унію.
Щоб запобігти надмірному зростанню могутності цієї частини міста, 1377 отримує міські права Старе місто (Stare Miasto), а 1380-го — також засноване Тевтонським орденом Нове місто (Młode Miasto). Владарювання Тевтонського ордену триває до 1454 року, коли ґданьчани в ході так званої «13-річної війни» між орденом та Прусським Союзом (до якого вступив Ґданськ), повстають проти чужинців. Лицарі залишають місто, а їхню фортецю невдовзі руйнують на знак того, що жоден загарбник більше не контролюватиме Ґданськ. Відтоді він як привілейоване місто залишається під владою Польської Корони.
Своїм економічним розквітом у XVI—XVII ст. Ґданськ завдячує фактично монопольному становищу в польській торгівлі. Жоден мішок збіжжя не вивозився з країни без того, щоб на цьому не заробили ґданські купці.
У XVIII ст. внаслідок постійних війн місто занепадає. 1793 року (Другий розділ Польщі) до Ґданська вступають прусські війська.
Пруссія (згодом Німеччина) володіла Ґданськом до 1920 року, коли Версальським договором Ґданськ проголошується «вільним містом» під контролем Ліги Націй. На цей момент місто фактично контролювали німецькомовні мешканці, які становили 97,6 % населення міста.
Виведення Ґданська з-під контролю Німеччини, створення на захід від міста польського коридору, через що Третій Рейх втратив прямий доступ до однієї зі своїх найбільших провінцій, Східної Прусії, відмова Польщі надати вільний шлях до неї та інші тертя стали приводом для вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року. Польський гарнізон Вестерплятте (місцевість біля Ґданська) чинив гітлерівцям тривалий опір, але «вільне місто» було окуповане Німеччиною, яка почала зачистки польського населення.
У 1945 році Старе Місто було зруйноване на 90%. Причиною були не стільки британські повітряні атаки та воєнні дії в місті. Найбільших руйнацій завдали радянські війська, які, вигнавши мешканців з їхніх домівок, підпалювали будинки.
За рішенням Ялтинській конференції 1945 року, Ґданськ було передано під суверенітет Польщі.
У 1950—1960-х рр. місто було відбудовано, і Ґданськ став важливим індустріальним центром комуністичної Польщі.
Грудень 1970 р. — антикомуністичні робітничі страйки та маніфестації кораблебудівників, придушені військом і міліцією з наявністю людських жертв, спричинили падіння Владислава Гомулки.
14 серпня 1980 р. — розпочався політичний страйк на Ґданській корабельні ім. Леніна, яка стала головним осередком створення незалежної профспілки «Солідарність» (Solidarność) на чолі з Лехом Валенсою.
Промисловість і транспорт [ред.]
Ґданськ — великий промисловий центр. В Ґданську знаходиться найбільша у Польщі корабельня (пол. "Stocznia Gdańska"), що в 1967—1988 роках носила ім'я В. І. Леніна. Також розвинуте виробництво корабельного устаткування, електротехніки, радіоелектроніки, фосфорних добрив, нафтопереробний завод.
В Ґданську діє торговельний і пасажирський порти, аеропорт імені Леха Валенси. Міський транспорт представлений трамвайними та автобусними маршрутами, а також «Швидкісною міською залізницею» (Szybka Kolej Miejska), що сполучає центр міста з районом Ґданськ-Оліва, а також містами-супутниками Сопотом і Ґдинею.
Населення [ред.]
Графік зміни населення Ґданська:

Культура [ред.]
У Ґданську працює Оперний театр, Балтійська філармонія філармонія імені Ф. Шопена, низка музеїв, відбувається кінофестиваль. Престиж міста також підтримують різні фестивалі і заходи, такі як Шекспірівський фестиваль, Ярмарок святого Домініка, Фестиваль доброго гумору або фестиваль All About Freedom Festival. 2010 року в Ґданську проходила Вікіманія. Ґданськ є кандидатом на звання культурної столиці Європи 2016 року.
Музеї Ґданська [ред.]
- Історичний музей міста Ґданськ[5]. Відділи:
- Ратуша Головного Міста
- Двір Артуса
- Будинок Упгаґена
- Контрольний пункт № 1 на Вестерплатте
- Музей вежових годинників — костел святої Катерини
- Музей спорту та туризму в Ґданську
- Музей Пошти Польської в Ґданську
- Музей бурштину
- Фортеця Віслоуйсьце
- Національний музей в Ґданську[6]. Відділи:
- Стародавнього мистецтва
- Зелена брама
- Сучасного мистецтва — Палац Опатув
- Етнографії — Опатське зерносховище
- Ґданська Фотогалерея
- Музей національного гімну в Бендоміні
- Музей шляхецьких традицій в Ваплеві-Великому
- Центральний Морський музей[7]
- Корабель-музей «Солдек»
- Брама-кран «Журав»
- Склад на Олов'янці, нині відділення Центрального Морського музею
- Археологічний музей[8]
- Виставка Дороги до Свободи
- Морський маяк Ґданськ-Новий Порт[9]
Пам'ятки історії та культури [ред.]
Переважно відбудовані після 1945 року.
- собори (XIII—XVI ст.): Базиліка святої Діви Марії, святої Трійці, святої Катерини
- ратуші — Головна і Стара
- житлові будинки XV—XVIII ст.
- оборонний мур із вежами
- міська брама
- арсенал
- пам'ятник «Героям Вестерплатте»
- пам'ятник «Полеглим суднобудівникам»
Освіта [ред.]
В Ґданську діє 14 вищих навчальних закладів[10], в яких 2008 року вчилось понад 78 626 студентів[10], що робить Ґданськ одним з найбільших освітніх центрів Польщі. Це -
- Ґданський університет (28584 студентів).
- Технологічний університет (21638 студентів).
- Ґданський Медичний Університет (4936 учнів).
- Вища школа туризму та готельного менеджменту в Ґданську (3878 студентів)
- Банківська школа (3799 студентів)
- Академія фізичного виховання і спорту (3784 студентів).
- Вища гуманітарна школа (3737 студентів)
- Athenaeum (2600 студентів).
- Школа управління (2405 студентів)
- Вища школа адміністрації (1041 студентів)
- Академія образотворчих мистецтв (784 студентів).
- Музична академія (655 студентів).
- Школа соціально-економічні проблеми (556 студентів)
- Ґданська духовна семінарія
- Польсько-японський інститут інформаційних технологій.
Медіа [ред.]
ЗМІ [ред.]
- Dziennik Bałtycki
- Gazeta Wyborcza — відділ Trójmiasto
- Echo Miasta — відділ Trójmiasto
- Nasze Morze
- Pomorski Kurier Nieruchomości
Радіостанції [ред.]
| Станція | Початок мовлення[11] | Тип мовлення[12] |
|---|---|---|
| Radio Gdańsk | 1945 | Наземна — 103,7 МГц |
| Radio Eska Trójmiasto | 2008 | Наземна — 94,6 МГц |
| Radio Kaszëbë | 2004 | Наземна — 92,3 МГц |
| Radio Plus Gdańsk | 1992 | Наземна — 101,7 МГц |
| Radio RMF Maxxx Trójmiasto | 2008 | Наземна — 96,4 МГц |
| Złote Przeboje | 2004 | Наземна — 103,0 МГц |
Персоналії [ред.]
- Северин Краєвський — польський композитор, співак, музикант і гітарист.
- Шулькін Петро — польський кінорежисер, сценарист, актор.
- Яцек Денель — польський поет, письменник і перекладач
Українці у Ґданську [ред.]
Померли [ред.]
- Думін Осип — сотник УСС і Армії УНР, військовий діяч УВО, письменник
Див. також [ред.]
- 1419 Данциг — астероїд, названий на честь міста (німецька назва)[13].
Примітки [ред.]
- ↑ Населення у ґмінах станом на 31 грудня 2011 року
- ↑ 3.1. Środowisko przyrodnicze. W: Studium Uwarunkowań i Kierunków Zagospodarowania Przestrzennego Miasta Gdańska. Gdańsk: Prezydent Miasta Gdańska, 2007-12-20, s. 33.
- ↑ Свентопелк II. Великий (*1195 — †1266), (також Свантеполк, Сватоплук, Свитопелк) — старший син Мщивоя (Мествіна) І-го з династії Собіславів (Самборідів)
- ↑ Див.: Любек, Ганза
- ↑ Веб-сторінка Історичного музею міста Ґданськ
- ↑ Веб-сторінка Національного музею в Ґданську
- ↑ Веб-сторінка Центрального Морського музею в данську
- ↑ Веб-сторінка Археологічного музею в Ґданську
- ↑ Веб-сторінка Морського маяка Ґданськ-Новий Порт
- ↑ а б Urząd Miejski w Gdańsku Informator o sytuacji społeczno-gospodarczej Gdańska za 2008 rok (2008). 1505-7186.
- ↑ RadioPolska - Niekomercyjny serwis poświęcony radiofonii i telewizji w Polsce
- ↑ Gdańsk :: wykaz stacji radiowych :: nadaje.com
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Ресурси Інтернету [ред.]
- Офіційна сторінка міста Ґданська
- Офіційна сторінка Триміста
- Офіційна сторінка Ґдині
- Офіційна сторінка Сопота
- Солідарність із Ґданськом
- Монети Данцигу
- Ґданськ
|
|||||||||||
