Гданськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ґданськ
Gdańsk
Герб Прапор
Герб Прапор
Ґданськ
Розташування міста Ґданськ
Основні дані
Країна Польща Польща
Регіон Поморське воєводство
Засноване 997
Населення 460 517 (31 грудня 2011)[1]
Агломерація 1 235 000
Площа міста 261,62 км²
Густота населення 1742 осіб/км²
Поштові індекси 80-008 до 80-958
Телефонний код 48 58
Географічні координати 54°22′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 54.367° пн. ш. 18.633° сх. д. / 54.367; 18.633
Висота над рівнем моря 13 м
Міська влада
Веб-сторінка http://www.gdansk.pl/

Ґданськ (пол. Gdańsk, Ґданьск, каш. Gduńsk, Ґдуньск, нім. Danzig, Данціґ) — місто на півночі Польщі, лежить на березі Ґданської затоки, у гирлі ріки Вісла, центр Поморського воєводства.

Населення — 463 тисяч мешканців. Разом із Ґдинею і Сопотом утворює міську агломерацію — так зване, Тримісто (пол. Trójmiasto, Труймясто) з населенням понад 1 мільйон мешканців

Географія[ред.ред. код]

Місто лежить на березі Ґданської затоки, при впадінні річки Мотлава у Віслу. 24% території міста вкривають ліси і парки[2]

Клімат Ґданська помірно континентальний, з м'якою зимою і з дощовим літом. Середня температура повітря коливається від −1,0 °C у січні до +17,2 °C у липні.

Місяць I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
максимальна середньомісячна температура (°C) +1,4 +2,1 +5,5 +10,1 +15,6 +19,0 +21,0 +21,3 +16,9 +12,0 +6,0 +2,9
мінімальна середньомісячна температура (°C) −3,4 −3,0 −0,5 +2,7 +7,4 +11,0 +13,3 +13,1 +9,7 +5,8 +1,5 −1,6
Опади (мм) 24,6 17,9 22,4 29,5 48,9 63,5 66,7 55,8 54,9 47,4 42,3 33,7
Середня кількість днів з опадами 15 13 13 11 12 13 13 12 14 14 16 16
Źródło: світова метео організація

Історія[ред.ред. код]

Археологічними розкопками встановлено, що вже з середини 1-го тис. на території Ґданська існувало слов'янське поселення. У письмових джерелах Ґданськ вперше згадується під 997 року як urbs Gyddanzc у житії Св. Адальберта Празького, який прибув сюди з місією. Завдяки вигідному становищу місто швидко розвивається під владою слов'янських князів, що називали себе Померанськими герцогами. Згадки про Ґданський порт вперше зустрічаються у XII ст. 1236 року місто отримує від герцога Свентопелка II[3] любецькі міські права[4], тут оселяються німецькі купці з Любека та інших північно-німецьких та балтійських ганзейських міст.

Після того, як рід померанських герцогів вимер, почалося змагання Бранденбургу, Польщі та Тевтонського ордену за безхазяйний терен на Нижній Віслі. 13 листопада 1308 року війська ордену зайняли Ґданськ й надали центральній частині міста (Głowne Miasto) міські права. Водночас внаслідок війни місто починає занепадати. Цісар Священної Римської імперії та Папа Римський визнають права ордену на Ґданськ. З Польщею орден воює до моменту укладення угоди (1343), за якою лицарі тримають місто як «милостиню» від польського короля Казиміра, що залишає статус міста невизначеним. Припинення війн сприяє швидкому розвитку торгівлі. 1361 року Ґданськ (Głowne Miasto) вступає в Ганзейську унію.

Щоб запобігти надмірному зростанню могутності цієї частини міста, 1377 отримує міські права Старе місто (Stare Miasto), а 1380-го — також засноване Тевтонським орденом Нове місто (Młode Miasto). Владарювання Тевтонського ордену триває до 1454 року, коли ґданьчани в ході так званої «13-річної війни» між орденом та Прусським Союзом (до якого вступив Ґданськ), повстають проти чужинців. Лицарі залишають місто, а їхню фортецю невдовзі руйнують на знак того, що жоден загарбник більше не контролюватиме Ґданськ. Відтоді він як привілейоване місто залишається під владою Польської корони.

Своїм економічним розквітом у XVI–XVII ст. Ґданськ завдячує фактично монопольному становищу в польській торгівлі. Жоден мішок збіжжя не вивозився з країни без того, щоб на цьому не заробили ґданські купці.

У XVIII ст. внаслідок постійних війн місто занепадає. 1793 року (Другий розділ Польщі) до Ґданська вступають прусські війська.

Пруссія (згодом Німеччина) володіла Ґданськом до 1920 року, коли Версальським договором Ґданськ проголошується «вільним містом» під контролем Ліги Націй. На цей момент місто фактично контролювали німецькомовні мешканці, які становили 97,6% населення міста.

Виведення Ґданська з-під контролю Німеччини, створення на захід від міста польського коридору, через що Третій Рейх втратив прямий доступ до однієї зі своїх найбільших провінцій, Східної Прусії, відмова Польщі надати вільний шлях до неї та інші тертя стали приводом для вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року. Польський гарнізон Вестерплятте (місцевість біля Ґданська) чинив гітлерівцям тривалий опір, але «вільне місто» було окуповане Німеччиною, яка почала зачистки польського населення.

У 1945 році Старе Місто було зруйноване на 90%. Причиною були не стільки британські повітряні атаки та воєнні дії в місті — найбільших руйнацій завдали радянські війська, які, вигнавши мешканців з їхніх домівок, підпалювали будинки.

За рішенням Ялтинській конференції 1945 року, Ґданськ було передано під суверенітет Польщі.

У 1950—1960-х рр. місто було відбудовано, і Ґданськ став важливим індустріальним центром комуністичної Польщі.

Грудень 1970 р. — антикомуністичні робітничі страйки та маніфестації кораблебудівників, придушені військом і міліцією з наявністю людських жертв, спричинили падіння Владислава Гомулки.

14 серпня 1980 р. — розпочався політичний страйк на Ґданській корабельні ім. Леніна, яка стала головним осередком створення незалежної профспілки «Солідарність» (Solidarność) на чолі з Лехом Валенсою.

Промисловість і транспорт[ред.ред. код]

Панорама ґданської корабельні з хмарочосу Зеленяк у центрі міста

Ґданськ — великий промисловий центр. В Ґданську знаходиться найбільша у Польщі корабельня (пол. "Stocznia Gdańska"), що в 1967–1988 роках носила ім'я В. І. Леніна. Також розвинуте виробництво корабельного устаткування, електротехніки, радіоелектроніки, фосфорних добрив, нафтопереробний завод.

В Ґданську діє торговельний і пасажирський порти, аеропорт імені Леха Валенси. Міський транспорт представлений трамвайними та автобусними маршрутами, а також «Швидкісною міською залізницею» (Szybka Kolej Miejska), що сполучає центр міста з районом Ґданськ-Оліва, а також містами-супутниками Сопотом і Ґдинею.

Населення[ред.ред. код]

Графік зміни населення Ґданська:

Культура[ред.ред. код]

Фонтан «Нептун» — один з символів міста
Палац Артуса
Архікафедральний собор в Оліві

У Ґданську працює Оперний театр, Балтійська філармонія імені Ф. Шопена, низка музеїв, відбувається кінофестиваль. Престиж міста також підтримують різні фестивалі і заходи, такі як Шекспірівський фестиваль, Ярмарок святого Домініка, Фестиваль доброго гумору або фестиваль All About Freedom Festival. 2010 року в Ґданську проходила Вікіманія. Ґданськ є кандидатом на звання культурної столиці Європи 2016 року.

Музеї Ґданська[ред.ред. код]

Пам'ятки історії та культури[ред.ред. код]

Переважно відбудовані після 1945 року.

  • собори (XIII–XVI ст.): Базиліка святої Діви Марії, святої Трійці, святої Катерини
  • ратуші — Головна і Стара
  • житлові будинки XV–XVIII ст.
  • оборонний мур із вежами
  • міська брама
  • арсенал
  • пам'ятник «Героям Вестерплатте»
  • пам'ятник «Полеглим суднобудівникам»

Освіта[ред.ред. код]

В Ґданську діє 14 вищих навчальних закладів[10], в яких 2008 року вчилось понад 78 626 студентів[10], що робить Ґданськ одним з найбільших освітніх центрів Польщі. Це —

Медіа[ред.ред. код]

ЗМІ[ред.ред. код]

Радіостанції[ред.ред. код]

Місцеві радіостанції із трансляцією із Ґданська:
Станція Початок мовлення[11] Тип мовлення[12]
Radio Gdańsk 1945 Наземна — 103,7 МГц
Radio Eska Trójmiasto 2008 (1999) Наземна — 94,6 МГц
Radio Kaszëbë 2004 Наземна — 92,3 МГц
Radio Plus Gdańsk 1992 Наземна — 101,7 МГц
Radio RMF Maxxx Trójmiasto 2008 Наземна — 96,4 МГц
Złote Przeboje 2004 Наземна — 103,0 МГц

Персоналії[ред.ред. код]

Українці у Ґданську[ред.ред. код]

Померли[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення у ґмінах станом на 31 грудня 2011 року
  2. 3.1. Środowisko przyrodnicze. W: Studium Uwarunkowań i Kierunków Zagospodarowania Przestrzennego Miasta Gdańska. Gdańsk: Prezydent Miasta Gdańska, 2007-12-20, s. 33. 
  3. Свентопелк II. Великий (*1195 — †1266), (також Свантеполк, Сватоплук, Свитопелк) — старший син Мщивоя (Мествіна) І-го з династії Собіславів (Самборідів)
  4. Див.: Любек, Ганза
  5. Веб-сторінка Історичного музею міста Ґданськ
  6. Веб-сторінка Національного музею в Ґданську
  7. Веб-сторінка Національного Морського музею в Ґданську
  8. Веб-сторінка Археологічного музею в Ґданську
  9. Веб-сторінка Морського маяка Ґданськ-Новий Порт
  10. а б Urząd Miejski w Gdańsku Informator o sytuacji społeczno-gospodarczej Gdańska za 2008 rok (2008). — 1505-7186.
  11. RadioPolska — Niekomercyjny serwis poświęcony radiofonii i telewizji w Polsce
  12. Gdańsk :: wykaz stacji radiowych :: nadaje.com
  13. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]