Гебер Дуст Кертіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гебер Дуст Кертіс (англ. Heber Doust Curtis; 27 липня 18728 січня 1942) — американський астроном, член Національної АН США.

Народився в Маскіоні (штат Мічиган). Закінчив університет штату Віргінія. У 1897-1900 — професор математики і астрономії Тихоокеанського університету. У 1902-1920 працював у Лікській обсерваторії, у 1920-1930 — директор обсерваторії Аллегені. З 1930 — директор обсерваторії Мічиганського університету. Брав участь у 11 експедиціях для спостережень сонячних затемнень.

Основні наукові роботи належать до фізики зірок і туманностей. 1904 року виявив, що яскрава зірка Кастор А (α Близнюків) є спектрально-подвійною з періодом 9,2 діб. 1917 року знайшов нову зірку в галактиці NGC 4227 і дві нові зірки в галактиці NGC 4321. 1918 року спробував визначити відстань до галактик шляхом порівняння видимого максимального блиску нових в туманності Андромеди з блиском нових в Чумацькому Шляху і отримав результат — 500 000 світлових років. Цей результат показав, що туманність Андромеди та інші спіральні туманності розташовані далеко за межами Чумацького Шляху. Кертіс вів дискусію (відому як «велика суперечка») з Гарлоу Шеплі з приводу розмірів Галактики, а також з питання, чи є спіральні туманності іншими галактиками або ж відносно невеликими близькими об'єктами. Вказав, що в центральній площині видимих з ребра спіральних туманностей спостерігається темна смуга поглинаючої речовини, і що система Чумацького Шляху, імовірно, має таку ж властивість.

Джерела[ред.ред. код]