Гебрейська абетка
Гебрейська абетка, як і в більшості інших семітських мов, складається лише з літер, що позначають приголосні, тобто система письма є консонантною.
Голосні на письмі звичайно не позначаються, але у релігійних текстах, словниках і підручниках вони, так само як варіанти вимови приголосних, позначаються спеціальними діакритичними знаками (некудот - נקדות), розташованими над літерами, під ними або всередині. Крім того, напівголосні вав і йод можуть позначати відповідно звуки о(у) та і.
Також є знаки слабкий даґеш (який позначає перехід деяких щілинних приголосних клацальні) та сильний даґеш (який позначає подвоєння приголосного), які позначаються як крапка у середині приголосної літери, та мапік, який позначає, що буква 'ге' на кінці слова позначає приголосний h, і позначається крапкою у середині 'ге'. На початку слова букви бет, пей та каф завжди мають даґеш, тобто вимолвяються "б п к".
Існує два різновиди єврейської абетки
- палеоєврейська
- та квадратна арамейська.
Сучасна мова на письмі послуговується квадратним арамейським шрифтом:
| Основний | Кінцевий | Назва | Вимова |
|---|---|---|---|
| א | - | Алеф | проривний гортанний приголосний (подібний до клацання). в сучасній мові часто німий, вимовляється обов'язково тільки після приголосного зі шва: lir'ot לרואת |
| ב | - | Бет | в (зі слабким даґешем — б) |
| ג | - | Ґімель | ґ (з апострофом у іншомовних словах позначає звук "дж", як англійське g у слові page; наявність/відсутність даґешу в сучасній мові на вимову не (!) впливає) |
| ד | - | Далет | д (у давньоєврейській далет без слабкого даґешу вимовлявся як англійське 'th' у слові this) |
| ה | - | Ге | як власне українське 'г', тільки глухе |
| ו | - | Вав | в (у давньоєврейській як англійське w; також використовується в сучасній мові для позначення голосних "o/u" на письмі без голосних знаків) |
| ז | - | Заїн | з (з апострофом у іншомовних словах позначає звук "ж", як англійське s у слові pleasure) |
| ח | - | Хет | зазвичай сильно хрипляче (але не гортанне!) х (вимовляється як німецький ach-Laut) |
| ט | - | Тет | т |
| י | - | Йод | й (також використовується для позначення голосного "і" на письмі без голосних знаків) |
| כ | ך | Каф | х (зі слабким даґешем — к) |
| ל | - | Ламед | напівм'яке л (як німецьке l) |
| מ | ם | Мем | м |
| נ | ן | Нун | н |
| ס | - | Самех | с |
| ע | - | `Аїн | дзвінкий гортанний звук, що вимовляється стиснутим (але не зімкнутим!) горлом. в сучасній мові часто німий. після приголосного зі шва часто вимовляється як алеф (гортанне зімкнення). |
| פ | ף | Пе | ф (зі слабким даґешем — п) |
| צ | ץ | Цаді | ц (з апострофом у іншомовних словах позначає звук "ч") |
| ק | - | Коф | к |
| ר | - | Реш | картаве р (класично вимовляється як українське, але під впливом інших мов більшістю носіїв мови вимовляється як задньоязиковий приголосний, майже як дзвінка паралель ח) |
| שׂ (з крапкою над лівим штрихом) | - | Сін | с |
| שׁ (з крапкою над правим штрихом) | - | Шін | трохи пом'якшене ш (на письмі без голосних знаків крапка не ставиться, тому букви "сін" та "шін" пишуться однаково і розрізняються за контекстом) |
| ת | - | Тав | т (у давньоєврейській тав без слабкого даґешу вимовлявся як англійське 'th' у слові thick) |
Основні знаки для позначення голосних:
| Написання | Назва | Вимова |
|---|---|---|
| ַ | патах | коротке „а” |
| ָ | камац | довге „а” або коротке „о” |
| ֵ | цере | довге „е” (відкрите) |
| ֶ | сеґоль | коротке „е” (закрите) |
| ֹ | холам | довге „о” |
| ֻ | куббуц | коротке „у” |
| ּ | шурук | довге „у” ( використовується в середині букви вав) |
| ִ | хірік | коротке „і”, з німим йод – довге „і” |
| ְ | шва | Відсутність звуку (німе шва) або дуже коротке „е” |
| ֲ | хатаф-патах | дуже коротке „а” |
| ֳ | хатаф-камац | дуже коротке „о” |
| ֱ | хатаф-сеґоль | дуже коротке „е” |
Примітка: в сучасному івриті не розрізняють довгих та коротких голосних, тобто пари "патах - камац", "куббуц - шурук" та інші вимовляються однаково.
 |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
