Гедоністична адаптація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
На біговій доріжці

Гедоністична адаптація (або гедоністична бігова доріжка) — передбачувана тенденція людей триматися на відносно стабільному рівні щастя, а також швидко повертатися до цього рівня після серйозних позитивних чи негативних подій або змін в житті.[1] Вивчається в позитивній психології.

Теорія[ред.ред. код]

Відповідно до цієї теорії, коли людина заробляє більше грошей, її очікування та бажання зростають в тандемі, що призводить до відсутності постійного збільшення щастя. Брикман та Кемпбелл запровадиле цей термін у своєму есе "Гедоністичний релятивізм і планування доброго суспільства" (1971).[2] Наприкінці 1990-х ця концепція була змінена британським психологом Майклом Ейсенком на нинішню "Гедоністичну теорію бігової доріжки", яка порівнює прагнення до щастя з людиною на біговій доріжці, яка повинна продовжувати працювати, щоб просто залишатися на тому ж місці.

Практичні наслідки[ред.ред. код]

Людина швидко звикає до своїх обставин, особливо позитивних. Тому не зважаючи якого рівня реального успіху вона досягла в житті, їй завжи хочеться більше. Саме тому багаті люди не набагато щасливіші за бідних, і навіть самі бідні люди можуть бути дуже щасливими. Позитивні зміни в житті можуть тимчасово підвищити рівень щастя, але більшість людей незмінно повертаються назад на свій нормальний рівень щастя.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Rosenbloom, Stephanie (August 7, 2010). "But Will It Make You Happy?". New York Times. Retrieved August 16, 2010.
  2. in M. H. Apley, ed., Adaptation Level Theory: A Symposium, New York: Academic Press, 1971, pp 287–302
  3. Investopedia.com | Hedonic Treadmill


Бізнес Це незавершена стаття про бізнес.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.