Гезіра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 30°03′ пн. ш. 31°13′ сх. д. / 30.050° пн. ш. 31.217° сх. д. / 30.050; 31.217

Острів Гезіра (район Замалек) з висоти пташиного польоту (фото з повітря)
Вигляд частини острову Гезіра з Каїрської вежі, 2003

Гезі́ра (араб. جزيرة‎ Gezīret «Острів»; англ. Gezira Island) — найбільший острів у водах Нілу в межах столиці Єгипту міста Каїра, найпрестижніша територія міста — район Замалек (араб. الزمالك‎, az-zamālik).

Розташування, райони та комунікації[ред.ред. код]

Мапа острову Гезіри

Острів Гезіра розташований у центральній частині Каїра — між сучасним центром Каїра на східному березі Ніла та Гізою — на західному.

Адміністративно Гезіру охоплює міський район Замалек, де містяться громадські і культурні заклади, крім того район багатий на сади і парки, тут також розташовані престижні житлові квартали.

Острів з Каїром та Гізою злучають три (вважається чотири) мости — міст Тахрір з боку Каїра з'єднує центральну площу Каїра (Мідан Ель-Тахрір) з комплексом Національного культурного центру на острові, а потому продовжується мостом Ґала, що з'єднує Гезіру з Гізою; міст 6 жовтня проходить через центральну частину острову; та міст 26 липня, який пролягає вже через житловий район Замалек.

Острів Гезіра є найбільш зеленою, благополучною та респектабельною територією єгипетської столиці. Попри те, що тут чимало режимних об'єктів, закритих для відвідування, а також житлові і готельні квартали, на Гезірі розташовані також головні каїрські громадські і культурні заклади та дуже популярні у туристів пам'ятки.

З історії острова[ред.ред. код]

Вважається, що першим, хто популяризував острів у нові часи, став хедив Ісмаїл-паша, що 1869 року звів тут розкішний літній палац. Цей палац овіяний міськими переказами — за одним з яких палац призначався для розміщення 3 із 14 дружин правителя, насправді ж, у першу чергу, палац був збудований для прийняття поважних гостей урочистої церемонії відкриття Суецького каналу, зокрема французів імператриці Євгенії та її чоловіка Наполеона III[1]. Після хедива ще декілька поважних родин каїрського патриціату збудували житлові приміщення на острові. Таким чином, уже від 2-ї половини XIX століття територія Гезіри стала найпрестижнішою в місті.

Другим напрямком розвитку Гезіри стало відкриття численних громадських, в т.ч. закритих, установ на острові. Із незалежністю Єгипту (1922) і особливо з проголошенням республіки (1953) тут крім престижних житлових кварталів, розпочали роботу численні резиденції представництв іноземних держав.

У теперішній час земля на Гезірі є найдорожчою в єгипетській столиці, а мешкати в житловому районі Замалек можуть дозволити собі лише представники вищого і вище середнього класів столичного соціуму.

Головні пам'ятки Гезіри[ред.ред. код]

Вид на частину Замалеку у надвечір'я, на передньому плані — комплекс Каїрської опери, жовтень 2004 року

У Замалеку на Гезірі велике число визначних пам'яток, що мають історичне, архітектурне і культурне значення:

  • Каїрський Національний культурний центр, основною складовою якого є Каїрська опера — штаб-квартира головних музичних колективів національного значення Єгипту;
  • Каїрська телевежа (1956-61) — телевежа оригінальної архітектури є міською домінантою (заввишки 187 м), дуже популярна в туристів з причини оглядових майданчиків та ресторану, що обертається, на її верхівці;
  • Палац Ісмаїла-паші (1869) — розкішний палацовий комплекс у еклектичному арабеско-європейському стилі, оточений садами, зараз центральний корпус Cairo Marriott Hotel;
  • Музей ісламської кераміки — найбільше з подібних зібрань керамічних виробів з ісламських країн від Марокко до Ірану;
  • Музей Махмуда Мухтара — художньо-меморіальний музей з мавзолеєм видатного єгипетського скульптора Махмуда Мухтара, а також у одному приміщенні — Музей єгипетської цивілізації, Музей Гезіри (експозиція включає предмети королівської родини), планетарій;
  • Спортивний клуб «Гезіра» — найбільший у Єгипті мультиспортивний осередок, заснований 1882 року;
  • Каїрський Акваріум.

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]