Гейлюсит

Гейлюсит (рос.гейлюссит, англ. gaylussite, нім. Gaylussit m) — мінерал, водний карбонат натрію та кальцію острівної будови.

Етимологія назви

Вперше знайдений у 1826 році біля Меріда (Венесуела). Мінерал описаний французьким вченим Жан Батістом Буссенго (1802—1887), та був названий в честь іншого французького хіміка та фізика, який відкрив газові закони — Жозефа-Луї Гей-Люссака (1778 — 1850).

Загальний опис

Склад: Na₂Ca(CO₃)₂5H₂O.

Містить (%): Na₂О — 20,93; CaO — 18,94; CO₂ — 29,72; H₂O — 30,41.

Сингонія моноклінна.

Кристали подовжені або сплющені, клиноподібні.

Твердість 2,5-3.

Густина 1,99.

Блиск скляний.

Колір білий, жовтуватий або сіруватий.

Зустрічається у відкладах содових озер.

Знайдений в озерних відкладах Венесуели, та у шт. Невада (США).

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.