Гейлюсит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Gaylussit - Lagunillas, Venezuela.jpg

Гейлюсит (рос.гейлюссит, англ. gaylussite, нім. Gaylussit m) — мінерал, водний карбонат натрію та кальцію острівної будови.

Етимологія назви[ред.ред. код]

Вперше знайдений у 1826 році біля Меріда (Венесуела). Мінерал описаний французьким вченим Жан Батістом Буссенго (1802—1887), та був названий в честь іншого французького хіміка та фізика, який відкрив газові закони — Жозефа-Луї Гей-Люссака (1778 — 1850).

Загальний опис[ред.ред. код]

Склад: Na2Ca(CO3)25H2O.

Містить (%): Na2О — 20,93; CaO — 18,94; CO2 — 29,72; H2O — 30,41.

Сингонія моноклінна.

Кристали подовжені або сплющені, клиноподібні.

Твердість 2,5-3.

Густина 1,99.

Блиск скляний.

Колір білий, жовтуватий або сіруватий.

Зустрічається у відкладах содових озер.

Знайдений в озерних відкладах Венесуели, та у шт. Невада (США).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]