Гейм Андрій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Костянтинович Гейм
Geim.jpg
Народився 21 жовтня 1958(1958-10-21) (56 років)
Сочі, СРСР СРСР, тепер Росія Росія
Місце проживання Велика Британія Велика Британія
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Галузь наукових інтересів Фізика
Вуглець
Нанотехнології
Заклад Нейменгенський університет, Манчестерський університет
Alma mater МФТІ
Вчене звання Доктор філософії
Науковий ступінь Професор
Відомі учні К. Новосьолов, Рагул Наїр
Відомий завдяки: Вуглець
графен
Нагороди
Лицар-бакалавр
Орден Нідерландського лева
Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (2010)
Премія Корбера (2009)
Премія Єврофізика (2008)
премія Мотта (2007)
Іґнобелівська премія (2000)
Медаль Коплі (2013)
Nobel prize medal.svg

Андрі́й Костянти́нович Гейм (*21 жовтня 1958) — вчений, відомий як один з першовідкривачів графену[1][2], член Лондонського королівського товариства, нобелівський лауреат 2010 року за експерименти з двовимірним матеріалом графеном (разом з Костею Новосьоловим).

Інші відомі досягнення Гейма - винахід біометричної липкої стрічки, яка стала відомою як геконова стрічка[3] та експерименти з левітацією, включно з «левітуванням жаби»[4].

Біографія[ред.ред. код]

Андрій Гейм народився в 1958 в Сочі, в сім'ї інженерів німецького походження. Батько, Костянтин Олексійович Гейм (нар. 1910), з 1964 року працював головним інженером нальчицького електровакуумного заводу; мати, Ніна Миколаївна Баєр (нар. 1927), працювала головним технологом СКТБ на тому ж підприємстві. У 1975 Гейм закінчив середню школу № 3 міста Нальчик.

З 1976 по 1982 Гейм навчався в Московському фізико-технічному інституті[5] та отримав ступінь кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики твердого тіла (Російська академія наук). Працював як постдокторальний дослідник в Чорноголовці, Ноттінгемському університеті, Університеті Бат, а також недовгий час в Копенгагенському університеті перед тим, як став професором університету Наймеґена. З 2001 року працює в Манчестерському університеті. На 2010 рік — він керівник Манчестерського центру з «мезонауки та нанотехнологій», а також голова відділу з фізики конденсованого стану [6]. Йому також присвоєно титул професор-дослідник Ленгворзі (цей титул також мали Ернест Резерфорд, Лоуренс Брегг та Патрік Блекетт).

Інститут фізики (Великобританія) нагородив Гейма в 2007 році медаллю Мотта та премією за «відкриття нового класу матеріалів — двовимірних кристалів, а саме графену». Він також отримав престижну нагороду від Єврофізики «за відкриття та ізоляцію одноатомного шару графіту (графену) з його надзвичайними властивостями» (разом з Костею Новосьоловим).

У 2000 році Гейм одержав Іґнобелівську премію, разом з Майклом Беррі з Брістольського університету, за дослід з «левітуванням жаби» та за публікацію статті в співавторстві зі своїм хом'ячком («Хамстером», H.A.M.S. ter Tisha)[7], як свідчить журнал «Nature Nanotechnology» (April 2008, page 179).

Вибрані публікації[ред.ред. код]

  • A.K. Geim, S.V. Dubonos, I.V. Grigorieva, K.S. Novoselov, F.M. Peeters & V.A. Schweigert. Non-Quantized Penetration of Magnetic Field in the Vortex State of Superconductors, Nature 406 (2000).
  • K.S. Novoselov, A.K. Geim, S.V. Dubonos, E.W. Hill, I.V. Grigorieva. Subatomic Movements of a Domain Wall in the Peierls Potential, Nature 426, 812-816 (2003).
  • A.K. Geim, S.V. Dubonos, I.V. Grigorieva, K.S. Novoselov, A.A. Zhukov, S.Y. Shapoval. Microfabricated Adhesive Mimicking Gecko Foot-Hair, Nature Materials 2, 461-463 (2003).
  • A.K. Geim, K.S. Novoselov. The rise of graphene. Nature Materials 6, 183-191 (2007).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Novoselov, K.S. et al. Electric Field Effect in Atomically Thin Carbon Films. Science 306, 666 (2004) doi:10.1126/science.1102896
  2. It’s a thinner winner bbc.co.uk 19th October 2006
  3. Gecko inspires sticky tape BBC News 1 June, 2003
  4. The Frog That Learned to Fly; сторінка голландською мовою
  5. Список выпускников ФОПФ 1982 року
  6. nanotech.net
  7. A.K. Geim and H.A.M.S. ter Tisha, Physica B 294-295, 736—739 (2001) doi:10.1016/S0921-4526(00)00753-5. Внесок Хамстера в експеримент з левітуванням жаби безпосередніший, оскільки він потім був частиною захисту наукового ступеня доктора філософії в Нейменгенському університеті, Нідерланди.

Посилання[ред.ред. код]