Гекон індо—тихоокеанський
| Гекон індо—тихоокеанський | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Гекон індо—тихоокеанський
|
||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
| Hemidactylus garnotii Габріель Біброн та Андре-Марі Дюмеріль, 1836 |
||||||||||||||||||||||||
|
|
Індо—тихоокеанський гекон (Hemidactylus garnotii) — гекон з роду напівпалих геконів з підродини Справжні гекони.
Зміст |
Опис [ред.]
Загальна довжина цього гекона сягає до 13 см, має довгий хвіст, тонкий тулуб та витягнуту голову, відносно великі очі помаранчеві з країв. Хвіст стиснутий з обох боків, із зубчиками. Колір шкіри коричневий з частими темними плямочками, черево має біло—сірий колір з жовтим відтінком, нижня частині хвоста помаранчева. На хвості є білі плями та кільця. У індо-тихоокеанських геконів хвіст крихкий та легко відкидається.
Спосіб життя [ред.]
Живе переважно на стінах, на деревах та в інших місцях з великою кількістю укриттів. Ховаються на телефонних стовпах, парканах. Це нічні тварини, які ховаються протягом дня, активними стають у сутінках. Харчується дрібними комахами, жуками і цвіркунами.
Це яйцекладні гекони. Самка відкладає 2 яйця, за сезон буває декілька кладок.
Розповсюдження [ред.]
Південно-Західна Азія, острови Індійського океану, Філіппіни, Нова Зеландія, Індонезія, о.Нова Каледонія, Західне Самоа, Полінезія. Людиною був завезений до США, особливо багато індо-тихоокеанських геконів у штаті Флорида.
Джерела [ред.]
- Crawford, Daniel M.; Somma, Louis A., 1993 "Hemidactylus garnotii (Indo-Pacific gecko)". USA: Florida Herpetological Review 24 (3): 108-109
- Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
