Гекон індо—тихоокеанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гекон індо—тихоокеанський
Гекон індо—тихоокеанський
Гекон індо—тихоокеанський
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Геккони (Gekkonidae)
Підродина: Справжні гекони
Рід: Гекони напівпалі
Вид: Гекон індо—тихоокеанський
Біноміальна назва
Hemidactylus garnotii
Габріель Біброн та Андре-Марі Дюмеріль, 1836

Індо—тихоокеанський гекон (Hemidactylus garnotii) — гекон з роду напівпалих геконів з підродини Справжні гекони.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина цього гекона сягає до 13 см, має довгий хвіст, тонкий тулуб та витягнуту голову, відносно великі очі помаранчеві з країв. Хвіст стиснутий з обох боків, із зубчиками. Колір шкіри коричневий з частими темними плямочками, черево має біло—сірий колір з жовтим відтінком, нижня частині хвоста помаранчева. На хвості є білі плями та кільця. У індо-тихоокеанських геконів хвіст крихкий та легко відкидається.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Живе переважно на стінах, на деревах та в інших місцях з великою кількістю укриттів. Ховаються на телефонних стовпах, парканах. Це нічні тварини, які ховаються протягом дня, активними стають у сутінках. Харчується дрібними комахами, жуками і цвіркунами.

Це яйцекладні гекони. Самка відкладає 2 яйця, за сезон буває декілька кладок.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Південно-Західна Азія, острови Індійського океану, Філіппіни, Нова Зеландія, Індонезія, о.Нова Каледонія, Західне Самоа, Полінезія. Людиною був завезений до США, особливо багато індо-тихоокеанських геконів у штаті Флорида.

Джерела[ред.ред. код]

  • Crawford, Daniel M.; Somma, Louis A., 1993 «Hemidactylus garnotii (Indo-Pacific gecko)». USA: Florida Herpetological Review 24 (3): 108–109
  • Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.