Гексагідрит
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Гексагідрит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Hhy[2] |
| Хімічна формула | MgSO₄·6H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 7.CB.25 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
6[3], гідрати[3] |
 Гексагідрит у Вікісховищі | |
Гексагідрит (рос. гексагидрит; англ. hexahydrite; нім. Hexahydrit m) — водний сульфат магнію острівної будови.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Mg[SO4]6H2O.
Склад у %: MgO — 17,64; SO3 — 35,04; Н2О — 47,32.
Сингонія моноклінна.
Призматичний вид.
Кристали грубостовпчасті до тонковолокнистих, рідше — звичайностовпчасті.
Густина 1,757.
Твердість 2.
Колір білий, інколи з світло-зеленим відтінком.
Блиск перламутровий.
Злом раковистий. На смак гіркий, солонуватий. Звичайно непрозорий.
Поширений мінерал магнезіально-сульфатних солоних озер, де він утворюється при температурі 48-690С.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б webmineral.com
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гексагідрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гексагідрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Hexahydrite [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.]
