Гексаціаноферат(III) калію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
гексаціаноферат(III) калію
Structure of potassium ferricyanide.png
Potassium ferricyanide crystals.jpg
Систематична назва калій гексаціаноферат(III)
Інші назви фериціанід калію
Ідентифікатори
Номер CAS 13746-66-2
PubChem 26250
SMILES
Властивості
Молекулярна формула K3[Fe(CN)6]
Молярна маса 329,24 г/моль
Зовнішній вигляд коричнево-червоні кристали, оранжевий (до жовтого) порошок
Густина 1,85 г/см³
Розчинність (вода) 46,0 г/100 г (20°C)
48,8 г/100 г
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини гексаціаноферат(II) калію, берлінська лазур
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Гексаціаноферат(III) калію, або червона кров'яна сіль, — комплексна сполука складу K3[Fe(CN)6]. Вважається отруйною.

Добування[ред.ред. код]

Добувають окисненням калій гексаціаноферату(II) за допомогою хлору або електролітично:

  • 2K4[Fe(CN)6] + Cl2 = 2K3[Fe(CN)6] + 2KCl

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Темно-червоні кристали, які при подрібненні (розтиранням) перетворюються на оранжевий або жовтий порошок. Розчинні у воді, ацетоні; нерозчинні в етанолі. Водний розчин, так само як і порошок, має жовтий (зеленувато-жовтий[1]) колір.

Хімічні властивості[ред.ред. код]

Термічно нестійка сполука. На відміну від калій гексаціаноферату(II), відносно легко гідролізує із виділенням ціаніду, тому є отруйною.

  • [Fe(CN)6]3– + H2O = [Fe(CN)5(H2O)]2– + CN

Ймовірно, саме ця реакція приводить до зростання pH водного розчину цієї солі при освітленні його розсіяним денним світлом, внаслідок гідролізу:

CN + H2O ⇄ HCN + OH

При подальшому поверненні розчину до темряви pH розчину знову знижується, тож ці процеси є оборотними.

Із гарячою розведеною сульфатною кислотою виділяє гідрогенціанід, із концентрованою — карбон(II) оксид (як продукт гідролізу ціаніду до мурашиної кислоти та дегідратації останньої).

У водному розчині є окисником, в лужному середовищі дуже сильним:

  • 3[Fe(CN)6]3– + Cr(OH)4 + 4OH = 3[Fe(CN)6]4– + CrO2–4 + 4H2O

Також окиснює W до WO3–4, NH3 до N2 тощо.

Із солями феруму(II) утворює синій осад або колоїдний розчин (турнбулева синь):

  • Fe2+ + [Fe(CN)6]3– = Fe3+ + [Fe(CN)6]4–,
4Fe3+ + 3[Fe(CN)6]4– = Fe4[Fe(CN)6]3

Сполука такої самої кристалічної будови утворюється при додаванні Fe3+ до розчину калій гексаціаноферату(II)берлінська лазур. Варіюванням умов перебігу реакції можна отримати різноманітні подібні продукти, в тому числі розчинну берлінську лазур KFe[Fe(CN)6].

Застосування[ред.ред. код]

Реагент для якісної реакції на Fe2+, якій не заважає наявність в розчині іонів Fe3+. Також для добування пігментів: після їхнього відкриття берлінська лазур (1704) та турнбулева синь (1840) тривалий час використовувалися як пігменти, в тому числі чорнил.

Джерела[ред.ред. код]

  • Б. В. Некрасов. Основы общей химии. Т. 2. Изд. 3-е, испр. и доп. Москва, издательство «Химия», 1973 г. 688 с.; 270 табл.; 426 рис.; список литературы, ссылок.(рос.)
  • Свойства неорганических соединений. Справочник / Ефимов А.И. и др. — Л.: Химия, 1983. — 392 с.(рос.)
  • Greenwood N.N., Earhshaw A. Chemistry of the Elements. — 2nd ed. — Butterworth-Heinemann, 1998. — P. 1094. — ISBN 0-7506-3365-4.(англ.)
  • Nicholls D. The Chemistry of Iron, Cobalt and Nickel / Ed. by Baylar J.C. and others. — Pergamon Press, 1973. — P. 1047. — (Chapters 40-42 of Comprehensive Inorganic Chemistry). — ISBN 0-08-018874-5.(англ.)
  • Cyanide in Water and Soil: Chemistry, Risk and Management / Ed. by Dzombak D.A., Ghosh R.S., Wong-Chong G.M. — Boca Raton, FL: Taylor & Francis Group, 2006. — ISBN 1-56670-666-1.(англ.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Б. В. Некрасов. Основы общей химии. Т. 2. Изд. 3-е, испр. и доп. Москва, издательство «Химия», 1973 г. 688 с.; 270 табл.; 426 рис.; список литературы, ссылок. – С.371.